Запровадження європейських вимог до капіталу підсилює стійкість банківської системи

Однією з найважливіших умов гармонізації з європейським законодавством є виконання вимог Базельського комітету щодо достатності власного капіталу банків.

Достатність власного капіталу характеризує здатність банку покривати свої операційні витрати та компенсувати збитки коштом власного капіталу. Показники достатності капіталу є одними з ключових індикаторів стабільності банківської системи. Вони відображають рівень її надійності, платоспроможності та фінансової стійкості, тому контролюються НБУ на постійній основі.

Наразі банки звітують регулятору за такими нормативами достатності капіталу: норматив достатності регулятивного капіталу (Нрк), норматив достатності капіталу першого рівня (Нк1) та норматив достатності основного капіталу першого рівня (Нок1). Ці нормативи були запроваджені з 01.09.2024 року в межах наближення банківського регулювання до стандартів ЄС, що включало, зокрема, зміну структури капіталу банків. До цього для оцінки достатності капіталу замість нормативів Нрк та Нк1 використовувалися норматив Н2 (достатність регулятивного капіталу) та Н3 (достатність основного капіталу).

За даними НБУ, станом на 01.06.2025 року по банківській системі загалом норматив Нрк за мінімального припустимого значення 9,25% становив 15,49%. Норматив Нок1 — 15,15% (за мінімального значення 5,625%). А норматив Нк1 за мінімального нормативного значення 7,5% дорівнював 15,15%. Для порівняння: станом на 01.01.2022 року (тобто до початку повномасштабної війни) значення цього показника, який тоді розраховувався регулятором лише щоквартально у складі індикаторів фінансової стійкості, становило 11,99%. Тобто за період війни банки суттєво покращили достатність свого капіталу, і всі нормативи виконуються зі значним запасом.

Станом на червень порівняно з початком 2025 року нормативи достатності капіталу дещо знизилися: станом на 01.01.2025 норматив Нрк дорівнював 17,35%, а Нк1 та Нок1 — 16,92%. Зниження було пов’язане насамперед із ретроспективним застосуванням до банків підвищеної ставки податку на прибуток у розмірі 50%. Також на зниження достатності капіталу вплинула щорічна переоцінка обсягу капіталу для покриття операційного ризику (за рік він зріс на 19%). Але попри це, запас капіталу залишається значним. Наразі вимоги НБУ щодо покриття капіталом операційного ризику є навіть більш консервативними, ніж європейські підходи. Тому наявний на цей час капітал дає змогу покрити навіть екстремальні втрати від операційних ризиків (на рівні тих, що були зафіксовані у 2022 році — на початку війни).

Після того, як 5 серпня 2024 року було запроваджено трирівневу структуру капіталу, що включає основний капітал першого рівня, додатковий капітал першого рівня та капітал другого рівня, у складі капіталу банків України домінує основний капітал першого рівня (за банківською системою загалом станом на 01.06.2025 його частка становить 97,75% від регулятивного капіталу). Основний капітал першого рівня є найбільш якісним капіталом, що дозволяє негайно та без обмежень поглинати збитки. Така структура капіталу свідчить про високу стійкість банківської системи.

Крім трирівневої структури капіталу, у 2024 році було впроваджено вимоги щодо повного покриття капіталом ринкових та операційних ризиків.

Також у 2024 році регулятор зобов’язав банки подавати щорічну звітність щодо процесу оцінки достатності внутрішнього капіталу (ICAAP), яку банки мали впровадити до кінця 2023 року. Регулярна оцінка внутрішнього капіталу необхідна банкам для підтримання постійного розміру внутрішнього капіталу, достатнього для одночасного покриття всіх суттєвих ризиків та дотримання вимог НБУ щодо достатності капіталу, включаючи підтримання визначеного банком управлінського запасу внутрішнього капіталу.

На 2025 та 2026 роки також заплановано кілька оновлень вимог до капіталу банків з метою їх подальшої гармонізації з нормами ЄС. Так, з вересня 2025 року вимоги до капіталу буде доповнено новим нормативом — коефіцієнтом левериджу (LR), що визначає рівень покриття капіталом ризиків за всіма активними операціями (без зважування за рівнем ризику) та розраховується як співвідношення капіталу першого рівня до сукупних активів і позабалансових зобов’язань (з урахуванням ймовірності їх перетворення у балансові).

З березня 2026 року запрацюють вимоги щодо покриття капіталом ризику розрахунку (пов’язаного з операціями з цінними паперами, товарами та іноземною валютою) та ризику коригування кредитної оцінки (пов’язаного з операціями з позабіржовими деривативами). За попередніми розрахунками, ці новації істотно не вплинуть на достатність капіталу через їхній несуттєвий обсяг.

Також із серпня 2026 року передбачається оновлення підходу до розрахунку кредитного ризику, що має покриватися капіталом. В основу оцінки ризику буде покладено використання міжнародних кредитних рейтингів.

Крім того, планується поступове впровадження буферів капіталу — запасів капіталу, які банки накопичують для підвищення здатності протистояти ризикам у періоди фінансової та економічної нестабільності: буфера консервації капіталу, буфера системної важливості, контрциклічного буфера та буфера системного ризику.

До кінця 2025 року НБУ планує визначити графік впровадження буфера консервації капіталу для всіх банків, а також буфера системної важливості — для системно важливих банків. Графік залежатиме від результатів стрес-тестування банків, що розпочалося у січні 2025 року й проводиться з метою оцінки їхньої стійкості. Наразі завершено перший етап стрес-тестування — оцінку якості активів. Результати підтвердили загалом правильне визначення банками розміру кредитного ризику (пруденційних резервів) та відсутність прихованих ризиків у балансах. Наступний крок — стрес-тестування 21 найбільшого банку за базовим та несприятливим сценаріями. Планується, що результати оцінки стійкості буде отримано наприкінці літа, а восени, за потреби, банки розроблять і реалізовуватимуть програми капіталізації або реструктуризації.

Також для запобігання накопиченню системних ризиків у 2025 році планується запровадити процедуру щоквартальної оцінки та встановлення розміру контрциклічного буфера капіталу, який враховує циклічність розвитку фінансових систем і є запасом капіталу на випадок фінансової кризи. Рішення про розмір контрциклічного буфера ухвалюватиме регулятор щоквартально, з урахуванням, зокрема, значення індексу фінансового циклу — індикатора, що дає змогу відстежувати фазу фінансового циклу та передбачати економічний спад.

Вимоги до формування буфера системного ризику будуть затверджуватися регулятором у разі виявлення ознак, що свідчать про підвищення системних ризиків.

З огляду на намір інтегруватися до ЄС, Україні з часом потрібно буде забезпечити повну гармонізацію вітчизняного законодавства з європейськими нормами. Це — тривалий і складний процес, який може тривати певний час навіть після вступу до ЄС. Тому наразі проміжною метою є забезпечення еквівалентності вітчизняних регуляторних норм і наглядової практики вимогам ЄС.

Нині, за результатами самооцінки НБУ, рівень впровадження європейських вимог, необхідних для досягнення еквівалентності, вже перевищує 75%.

З огляду на заплановані строки впровадження необхідних змін до банківського регулювання та законодавства України, вже у 2026 році з’являється шанс наблизитися до початку проходження оцінки еквівалентності, що здійснюється Європейським органом із банківського нагляду (EBA) та затверджується Європейською комісією.