Кредитування в Україні-2025: поступове відновлення та значний потенціал для зростання

2 липня 2025
Попри воєнний стан, кредитування поступово відновлюється. Так, за даними грошово-кредитної статистики НБУ, станом на 01.06.2025 обсяг кредитного портфеля, виданого банками підприємствам реального сектору економіки, склав 827 592 млн грн. Приріст у порівнянні з початком 2025 року склав 5,8%, у порівнянні з довоєнним періодом (станом на 01.01.2022) — 10%.
Портфель кредитів фізичним особам на початок червня становив 321 594 млн грн. З них портфель кредитів, виданих у національній валюті, складав 311 059 млн грн. Порівняно з довоєнним періодом гривневий кредитний портфель зріс на 33,55%, у порівнянні з початком 2025 року — на 11,05%.
Але Україна має ще суттєвий простір для розвитку кредитування — на це вказують поточні рівні показників боргового навантаження.
 
Боргове навантаження підприємств
За даними, наведеними у Звіті НБУ про фінансову стабільність, наразі боргове навантаження корпоративних клієнтів є помірним. Співвідношення операційного прибутку та фінансових витрат підприємств за період з 01.03.2024 до 01.03.2025 становило 2,1. Співвідношення валового боргу до показника EBITDA (прибуток до вирахування витрат за відсотками, сплати податків та амортизації) складало 1,8. Такі значення свідчать про прийнятне боргове навантаження.
Однак рівень закредитованості підприємств варіюється, зокрема залежно від їхнього розміру. Найбільш активно кредитами користуються малі та середні компанії. За даними НБУ, за результатами 2024 року для великих підприємств співвідношення кредитів, залучених у українських банків, до обсягу активів складало 3%, для середніх — 6%, для малих — 5%, а для мікропідприємств — 2%. До повномасштабної війни (за підсумками 2021 року) ці показники були дещо вищими, але закономірність зберігалася: найбільше співвідношення кредитів до активів було у середніх та малих підприємств (детальна статистика — в додатку).
Це має логічне пояснення: великі підприємства традиційно залучають кошти переважно через єврооблігації, від іноземних банків та міжнародних фінансових організацій. Частка кредитів від українських банків у їхньому борзі не перевищує чверті, що в півтора-два рази менше, ніж у МСБ.
Є ще одна причина, яка стримує зростання обсягів кредитування великих підприємств, — обмеження щодо концентрації кредитного портфеля. Максимальний розмір кредиту, який може надати середній український банк, становить до 3 млрд грн. А бізнес-потреби великих компаній часто передбачають значно більші обсяги фінансування. Розв'язуванню цієї проблеми у майбутньому може сприяти розвиток консорціумного кредитування. Але наразі найперспективнішим сегментом залишається МСБ.
З початку 2025 року найбільше зростання продемонстрував портфель малого бізнесу (+11,84%). Портфель середнього бізнесу зріс на 6,97%, мікробізнесу — на 3,8%, великого бізнесу — на 4,12%. Порівняно з довоєнним періодом (на 01.01.2022) найбільший приріст зафіксовано у середніх підприємств (+35,7%). Кредити малому бізнесу зросли на 3,08%, великим компаніям — на 6,13%, портфель мікробізнесу зменшився на 6,46%. Найбільше «просів» сегмент мікропідприємств із річним доходом від 50 тис. до 500 тис. євро — обсяг їх кредитного портфеля зменшився на 24,13%.
Структура портфеля за розміром компаній-позичальників станом на 01.06.2025 така:
  • найбільшу частку (34,96%) складають кредити середнім підприємствам;
  • далі йдуть кредити мікропідприємствам — 28,07%;
  • третє місце — великі підприємства (26,19%);
  • четверте — малі підприємства (10,78%).

Боргове навантаження фізичних осіб
Сукупне боргове навантаження населення також є помірним. За даними НБУ, станом на 01.01.2025 кредити фізичним особам складали 3,4% від ВВП. Співвідношення кредитів до споживчих витрат становило 5,7%. Довоєнні показники були трохи вищими: на 01.01.2022 — відповідно 4,1% та 6%.
Для порівняння:
  • у Польщі кредити домогосподарствам складають 22,9% від ВВП;
  • у Чехії — 30,9%;
  • в Австрії — 43,9%;
  • у Німеччині — 49,9%;
  • у Данії — 85,2%.

За даними дослідження Info Sapiens, у I кварталі 2025 року лише чверть домогосподарств мали кредити. На початок квітня співвідношення усіх позик (банківських і небанківських) до річних доходів населення становило 10%, а незабезпечених кредитів — 8%. Це низьке навантаження: у більшості країн ЄС цей показник перевищує 30%, а в окремих — понад 50%.
 Зокрема:
  • Словаччина — 68,94% (на 01.01.2025);
  • Італія — 57,15% (на 01.01.2024);
  • Австрія — 73,66% (на 01.01.2024),
  • Німеччина — 78,16% (на 01.01.2024).
    У Швеції, Фінляндії, Канаді та ще низці країн обсяг кредитів перевищує річні доходи громадян.

Середній показник DSTI (Debt Service to Income) — співвідношення витрат на обслуговування боргу до доходу — становить близько 20%, що є прийнятним. За іпотечними кредитами DSTI вищий — близько 40%.
Втім боргове навантаження значно варіюється залежно від доходів позичальників. Станом на 01.04.2025 співвідношення щомісячної суми обслуговування боргу до суми доходів коливалося від 0,03% до 38,2%, але в більшості випадків не перевищувало 14,8%.
Найвище навантаження — у позичальників із доходами до 7 тис. грн: вони витрачають 38,2% доходу на обслуговування боргу. За кількістю кредитних угод (банківських і небанківських) саме ця група є найчисленнішою — 27,7%, але їхній портфель становить лише 11,8% загального обсягу ( кредити мають невеликий розмір).
Найнижче навантаження (0,03%) мають позичальники з доходами понад 100 тис. грн. Обсяги їх кредитів більш суттєві, але кількість незначна: портфель таких кредитів складає 20,1% від  загального обсягу, але лише 4,3% за кількістю угод.
Найбільшу частку портфеля фізосіб за обсягом (29,2%) та значну частку за кількістю (24,3%) станом на 01.04.2025 складають кредити позичальників із доходами від 20 до 50 тис. грн. Їхні витрати на обслуговування боргу — 10,8% від доходів. Деталі — у додатку.
Станом на 01.06.2025 основну частку портфеля кредитів у гривні становлять позики на придбання товарів. У порівнянні з 01.01.2022 вони зросли на 28,71%, із початку 2025 року — на 11,22%. Іпотека складає 11,16% портфеля та демонструє найбільше зростання (+114,29% порівняно з довоєнним періодом). Автокредити — 4,85%; обсяг зменшився на 15,66% з 01.01.2022, але зріс на 10,05% з початку 2025 року.
 
Висновок
Повноцінне відновлення та подальший розвиток кредитування — це запорука відновлення національної економіки. У нинішній ситуації, коли триває війна, кредитування стримується невизначеністю її завершення, військовими ризиками та високими відсотковими ставками.
Тому зараз, як ніколи, актуальним є забезпечення достатнього фінансування державних програм доступного кредитування, спрямованих на підтримку стратегічних галузей економіки, малого та середнього бізнесу, а також розвиток іпотеки. Це не лише допоможе громадянам отримати житло, а й стимулюватиме розвиток будівництва та суміжних галузей.
Детальніше про розвиток кредитування в Україні в додатку до цього матеріалу.