За результатами щоквартального опитування керівників підприємств, проведеного НБУ у 2 кварталі 2024 року, протягом найближчих 12 місяців кредити планують брати 36,4% підприємств (проти 34,9 % за результатами опитування у 1 кварталі). Переважно підприємства орієнтуються на отримання кредитів в національній валюті (81,6%) опитаних. При цьому серед факторів, що змушують відкладати використання кредитних послуг, в якості основних фігурують високі процентні ставки ( так відповіли 46,2% опитаних) та наявність інших джерел фінансування (41,1%). На надмірні вимоги до застави вказали 29,4% опитаних, на складну процедуру оформлення кредиту - 23,6%. Також 21,7% респондентів відповіли, що відмовляються від кредитування, бо не впевнені в тому, що зможуть погасити кредит.
Найбільша питома вага бажаючих отримати кредит спостерігається серед представників сільського господарства (51,1% опитаних представників галузі). На другому місці - переробна промисловість (50,8%). Серед представників торгівлі планують отримувати кредити 45% опитаних, серед підприємств, що надають комунальні послуги-40,6%. З представників будівельної галузі лише 30% повідомили про наміри кредитуватись.
Найбільший відсоток підприємств, що планують брати кредити, спостерігався серед великих підприємств (48,5%). Серед середніх підприємств планують кредитуватись 35,4% опитаних, серед малих - 26,3%.
Переважно планують отримувати кредити підприємства, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю: серед імпортерів про такі наміри повідомили 51,2%, серед тих, хто займається і імпортом і експортом - 50,3%, серед експортерів - 37,8% . При цьому серед підприємств, що працюють виключно на внутрішньому ринку, плани по залученню позикових коштів в найближчі 12 місяців мають лише 24,5% респондентів.
Лідером за питомою вагою підприємств, що планують кредитуватись, є Тернопільська область (залучити кредити планують 66,7% опитаних керівників підприємств ), Львівська область (51,4%), а також Волинська та Миколаївська області ( по 50% опитаних). Крім того, планує кредитуватись значна питома вага опитаних в Полтавській області (47,5%), в Житомирській та Чернігівській області (по 46,2%). Більш повну інформацію можна знайти в додатку до цього матеріалу.
Що стосується поточного фінансового стану потенційних позичальників, то лише 14% оцінили його як «добрий». Задовільним фінансовий стан своїх підприємств назвали 67,7% респондентів, поганим -18,3%. Найбільший відсоток респондентів, що охарактеризували свій фінансовий стан як «добрий» спостерігається у торгівельних підприємств (20,6%). Також високий рівень позитивних оцінок продемонстрували переробні підприємства (17,1%). Аграрії більш стримані в оцінках - серед них 11,7 % вважають фінансовий стан свої підприємств добрим, 72%- задовільним та 16,1%-поганим.
Найбільш низько оцінюють фінансовий стан своїх підприємств представники добувної промисловості - 47,7% опитаних вважають його поганим, і лише 2,3% - добрим. Також значний відсоток низьких оцінок фінансового стану-серед будівельників (25% характеризують його як «поганий» та 5%- як «добрий»). Серед представників підприємств, що займаються транспортними послугами,складським господарством, потовою, кур’єрською або телекомунікаційною діяльністю 22,4% характеризують стан підприємств як «поганий», 64,7%- як «задовільний» та 12,9%- як «добрий». Відповіді керівників підприємств, що надають комунальні послуги, розподілились наступним чином : 21,9%-«поганий» , 68,8%- «задовільний» та 9,4% - «добрий».
Щодо зміни фінансово – економічного стану підприємств : 71,7% опитаних прогнозують, що протягом найближчих 12 місяців фінансово-економічний стан їх підприємств залишиться без змін. Найбільш оптимістичні прогнози мають будівельники (покращення очікують 25%) та аграрії (19,6%). Найбільш песимістичний прогноз - керівники підприємств, що займаються транспортом,складським господарством, потовою, кур’єрською або телекомунікаційною діяльністю. Серед цієї групи опитаних погіршення фінансового стану прогнозують 22,1%. Також погіршення очікують 16,3% представників добувної промисловості та 15% представників торгівлі. Серед керівників підприємств, що спеціалізуються на комунальних послугах, питома вага оптимістичних та песимістичних прогнозів однакова – 15,6%.
Найбільш схильні до песимізму - керівники підприємств, що працюють виключно на внутрішньому ринку (17,4% негативних прогнозів). Найбільш захищеними почувають себе імпортери (погіршення прогнозують лише 8,6%, тоді як у експортерів питома вага негативних прогнозів складає 13,6% ).
За результатами щомісячного опитування керівників підприємств з метою оцінки ділової активності, проведеного НБУ в липні 2024 року, більшість представників промислових підприємств прогнозують підвищення цін на сировину та матеріали (53,7% опитаних). Також 32,1% очікують зниження обсягу експортних замовлень та 26,1% - загального обсягу замовлень. Але більшість керівників промислових компаній (55,9%) сподіваються, що обсяг замовлень залишиться без змін.
Будівельники також очікують підвищення цін -52,4% прогнозують зростання цін на матеріали та 47,6% - на послуги підрядників. При цьому зменшення обсягу замовлень очікують лише 19% опитаних (57,1% впевнені, що він залишиться без змін, а 23,8% сподіваються на збільшення обсягу).
Значна кількість представників торгівлі (48,4%) прогнозують підвищення закупівельних цін на товари, але 50,5% сподіваються на їх стабільність. При цьому 62,1% вважають, що торгівельна маржа збережеться на незмінному рівні, а 30,5% очікують її зниження. Що стосується обсягів закупівлі товарів для продажу, то 52,6% впевнені, що вони не зміняться, 29,5% прогнозують зниження,а 17,9%- сподіваються на збільшення.
Серед основних факторів, що негативно впливають на ділову активність, підприємці називають: складну ситуацію з енергетичною інфраструктурою та ризик подальших її руйнувань, погіршення курсових очікувань та значний дефіцит кваліфікованих кадрів.
Якщо проаналізувати кредитний портфель станом на 01.07.2024, сільськогосподарські підприємств демонструють помірний рівень непрацюючих кредитів-14,68%. При цьому найбільш надійними є великі компанії - за ними рівень проблемної заборгованості складає лише 4,61%.
Оптова торгівля має помірний рівень проблемних кредитів -32,04% від загального обсягу портфелю. При цьому найнижчий рівень непрацюючих кредитів (8,62%) мають середні підприємства, а найвищий (понад 60%) – мікропідприємства.
Портфель роздрібної торгівлі в цілому має суттєвий обсяг проблемних кредитів -76,24% від загального розміру портфеля. При цьому великі торгівельні підприємства мають помірну питому вагу проблемних кредитів - 25,97%, а високим рівнем проблемної заборгованості (понад 80%) характеризуються кредитні портфелі малих та середніх підприємств.
Будівельники також мають значний рівень проблемної заборгованості: будівництво будівель 81,47% в цілому (але портфель великих підприємств має питому вагу проблемної заборгованості на рівні 26,62%); операції з нерухомим майном - 77,59%.
Рівень проблемної заборгованості переробних підприємств суттєво варіюється в залежності від конкретних видів діяльності. Більш детальна інформація щодо рівня проблемних кредитів наведена в додатку до даного матеріалу.
Таким чином, за результатами опитувань можна очікувати, що попит на кредити протягом найближчого часу буде спостерігатись в першу чергу з боку аграріїв, переробних підприємств та торгівельних компаній. Але при прийнятті рішень щодо кредитування треба, в тому числі, враховувати якість обслуговування кредитів підприємствами окремих видів діяльності.
