Поточний стан банківської системи та перспективи її розвитку

Поточний стан банківської системи України та перспективи її розвитку

Основні тенденції та існуючі проблеми

Банківська система України переживає важкі часи. Найбільш точна характеристика існуючого стану - нестабільність.

Станом на початок квітня, тимчасова адміністрація діяла в 15 банках, а ще 36 банків - перебували на ліквідації.

Основні причини нестабільності - важке економічне становище України, пов'язане, в першу чергу, з військово-політичними подіями (анексія Криму, триваючі військові дії на Сході). Крім втрати банками частини свого бізнесу в Криму та східних регіонах, ці фактори спричинили падіння курсу національної валюти і погіршення платоспроможності клієнтів банків на всій території України.

 Внаслідок стагнації економіки, інфляції і збільшення рівня безробіття, посилився дефіцит платоспроможних позичальників, тому кредитна активність банків зараз досить низька, а обсяг проблемної заборгованості зростає.

За даними НБУ, станом на 01.04.2015 частка простроченої заборгованості становила 17,2% кредитного портфеля. З початку року вона зросла на 3,7 в.п., а в порівнянні з початком 2014 збільшилася більш, ніж в 2 рази. Але сума простроченої заборгованості включає лише платежі, які вже фактично вийшли на прострочення. А з практики, якщо клієнт не гасить кредит протягом кількох місяців, з часом, простроченою швидше за все виявиться вся сума кредиту. Тому реальний рівень проблемної заборгованості по системі істотно вище. У багатьох банків він перевищує 40% портфеля, а у деяких становить 50% і більше.

Особливо погіршилася якість кредитного портфеля, номінованого в іноземній валюті. Значна кількість клієнтів не в змозі платити за кредитами в зв’язку зі зниженням курсу гривні. Середньозважений курс продажу готівкового долара в березні за даними НБУ склав близько 26 грн., Міжбанківський курс-близько 23 грн. При цьому за кредитами, виданими до 2014 року, в момент укладання кредитних договорів, курс долара був не вище за 8 грн. За сприяння НБУ, між банками та громадськими організаціями позичальників вже тривалий час ведуться переговори про прийняття загальних правил реструктуризації валютних кредитів, але поки вони ні до чого не призвели. Верховною Радою 9 квітня був прийнятий в першому читанні законопроект №1558-1, що передбачає масову реструктуризацію валютних кредитів фізичних осіб на вкрай невигідних для банків умовах. Станом на початок квітня 2014 обсяг валютних кредитів фізичних осіб становив еквівалент 5,8 млрд. доларів США. У разі конвертації цих кредитів по курсу на момент укладення кредитного договору (як передбачено законопроектом), збитки банків (навіть при перерахунку за курсом 7,99, що діяв на 01.01.2014г.) складуть близько 90 млрд.грн. А якщо врахувати ще списання нарахованих, але не сплачених відсотків і збитки від застосування при реструктуризації неринкової процентної ставки в національній валюті (згідно із законопроектом, вона не може перевищувати ставку по валютному кредиту, що реструктуризується), розмір збитків стане ще більш значним.

Погіршує ситуацію з кредитним портфелем і недосконалість законодавства щодо захисту прав кредиторів. Банки не мають достатніх важелів впливу на недобросовісних позичальників, у тому числі, дуже обмежені їх можливості щодо відчуження заставного майна. А законопроект 1558-1, крім умов реструктуризації валютних кредитів, містить також дворічний мораторій на відчуження заставного майна боржників та поручителів.

Через погіршення якості кредитного портфеля і переоцінки його у зв'язку з падінням курсу гривні, банки змушені були доформувати значні резерви під кредитні портфелі. З початку року резерви зросли на 57% (+117 млрд. Грн.), і на 01.04.2015 склали 322 млрд.грн. У порівнянні з початком минулого року резерви збільшилися в 2,5 рази. Обсяг резервів, сформованих за 1 квартал поточного року, в 7,2 рази перевищив їх обсяг за аналогічний період минулого року. Це стало однією з причин збиткової діяльності банків в 2014 році та 1 кварталі 2015 року.

На початок квітня збитки банківської системи становили 80,9 млрд.грн. Основну їх частину (80%) сформували збитки неплатоспроможних банків. Збитки діючих установ склали 16,2 млрд.грн. Як наслідок-зменшився сукупний регулятивний капітал системи. З початку 2015 він знизився на 73,6 млрд.грн. (- 39%), а порівняно з 01.01.2014 - на 89,7 млрд.грн. (-44%). Показник адекватності регулятивного капіталу (при нормативі не менше 10%) впав з 15,60% на початок 2015 до 8,4% на початок квітня.

Зниження регулятивного капіталу та переоцінка валютних складових балансу привели до масового порушення банками економічних нормативів. Крім нормативу адекватності капіталу, це стосується, перш за все, нормативів «великих» кредитів та валютної позиції.

Враховуючи складну економічну ситуацію, НБУ поки не застосовує санкції до банків, які порушують нормативи. Банкам дозволили поступово нарощувати капітал і вийти на нормативні показники до 2019 року. Але при цьому фінустанови повинні дотримуватися ряду обмежень і вимог регулятора, в тому числі, існують обмеження на проведення операцій з пов'язаними особами та вимоги про розкриття інформації про кінцевих бенефіціарів банку.

Нестабільна ситуація як у країні в цілому, так і в банківській системі зокрема, формує негативні очікування населення. На тлі цього зростає недовіра до банків, що призводить до відтоку вкладів і подальшого погіршення фінансового стану фінустанов. А визнання неплатоспроможними все нових і нових банків підсилює цю тенденцію, формуючи «замкнене коло». За перший квартал 2015 обсяг гривневих депозитів знизився на 5,7%, а валютних - на 14,4% (у доларовому еквіваленті). Це склало, відповідно, 19,2 млрд.грн. і 2,7 млрд. доларів. Особливо активний відтік спостерігається по депозитах фізичних осіб: мінус 10% з початку року в національній валюті і мінус 16% в інвалюті. У порівнянні з 01.04.2014 відтік депозитів фізосіб склав 20% в нацвалюті і 42% в інвалюті. Відтоку депозитів сприяла також нестабільність курсу гривні та обмеження за операціями з інвалютою, введені НБУ. Багато вкладників віддали перевагу зберіганню заощаджень у готівковій іноземній валюті.

Внаслідок всіх вищеописаних подій, у ряду банків виникають проблеми з ліквідністю. Залишки коштів на коррахунках банків у НБУ станом на початок 2015 становили 27,2 млрд. грн. (Проти 33 млрд.грн на початок 2014). За січень-березень вони знизилися ще на 562 млн. грн. Регулятор надає банкам підтримку шляхом видачі як короткострокових, так і довгострокових кредитів. За лютий загальний обсяг кредитів рефінансування склав 30,8 млрд.грн, за березень-13,9 млрд. Обсяг кредитів, виданих на термін більше 30 днів у лютому склав 4,77 млрд.грн., В березні-4,17 млрд.грн.

Прогнози

2015 для банківської системи буде складним. Рівень інвестиційної привабливості банківського сектора для нерезидентів залишиться низьким. НБУ буде продовжувати виведення з ринку неплатоспроможних банків і банків, що беруть участь в сумнівних операціях. Кількість установ продовжить скорочуватися як за рахунок ліквідації окремих банків, так і за рахунок поглинань їх сильнішими учасниками ринку.

Через нестабільну політичну та економічну ситуацію відновлення довіри вкладників буде вимагати  від банків істотних зусиль. При цьому малоймовірно, що ці зусилля в короткостроковому періоді приведуть до суттєвого зростання депозитної бази.

Кредитування здійснюватиметься дуже стримано, переважно в сегменті МСБ і роздрібного бізнесу, а також в рамках діючих кредитних ліній. Масштабні кредитні проекти будуть можливі за умови держпідтримки в рамках спеціальних програм.

На тлі триваючих воєнних дій та економічної кризи, якість кредитних портфелів, найімовірніше, буде погіршуватися. Але навіть у випадку врегулювання ситуації на сході країни, швидкого поліпшення кредитної дисципліни не відбудеться, оскільки на відновлення економіки знадобиться певний час.

Банки продовжать активно працювати з проблемною заборгованістю. Але ефективність цієї роботи буде багато в чому залежати від наявності змін в регуляторному середовищі.

Актуальним питанням для банків буде також оптимізація витрат. Банки будуть поступово закривати точки продажів, що не демонструють достатньої ефективності роботи.

Продовжать активно розвиватися дистанційні методи обслуговування клієнтів - вони не тільки відповідають концепції зниження адміністративних витрат, але і йдуть в ногу зі зростаючими потребами клієнтів.

В цілому банківську систему чекає переформатування, в ході якого «виживуть найсильніші». В результаті число банків істотно скоротиться, а рівень прозорості та ефективності їх діяльності підвищаться

Кроки, які необхідно зробити для підвищення стабільності банківської системи

1. Продовжити процес виведення з ринку неплатоспроможних банків та очищення ринку від структур, що займаються відмиванням коштів.

2. Регулярно проводити стрес-тестування і за результатами - формувати вимоги щодо підвищення капіталізації банків (як за рахунок коштів акціонерів, так і шляхом проведення рекапіталізації за участю держави).

3. Удосконалити законодавство в напрямку захисту прав кредиторів. Без цього неможливий повноцінний розвиток кредитування і формування нормального інвестиційного клімату.

4. Вирішити питання з реструктуризацією валютних кредитів. Для цього треба знайти розумний компроміс, який влаштує як банки, так і кредиторів. Але це можливо тільки при зацікавленості  усіх сторін в його досягненні. Депутатам треба відмовитися від популізму, а позичальникам - від прагнення вирішити всі свої проблеми за рахунок банків. Банки готові йти на досить суттєві поступки, але нерозумно повністю перекладати на них відповідальність - це може призвести до подальшого ослаблення банківської системи та посиленню соціальної нестабільності.

5. Впровадити ефективні механізми швидкого відновлення платоспроможності фінустанов після введення тимчасової адміністрації. Один з методів дати тимчасовому адміністратору повноваження  в односторонньому порядку змінювати структуру пасивів банку шляхом переведення великих зобов'язань в облігації, акції або субординований борг.