Прискорений графік капіталізації: нові вкладення чи поштовх до злиття?
Національний банк постановою №58 від 04.02.2016 вніс зміни у встановлений ним раннє 10-річний графік підвищення регулятивного капіталу (Н1) до мінімального значення в 500 млн. грн. в рамках виконання Закону про попередження негативного впливу на стабільність банківської системи.
При збереженні кінцевого терміну, встановленого законом для приведення суми капіталу до нормативного рівня, сам графік був значно прискорений. Якщо, відповідно до попереднього графіку, суми статутного капіталу не менше 300 млн. грн. треба було досягти на 11.07.2020 р, то за новим графіком капіталізації її треба забезпечити вже на 11.01.2017 року.
Наступну сходинку (400 млн.грн.) Банкам замість 2022 року доведеться подолати вже в 2018 році. А ось на завершальну стадію капіталізації (+50 млн.грн.- з 450 млн.грн. до 500 млн.грн.) банкам відводиться цілих 5,5 років-з 11.01.2019 до 11.07.2024 року.
Для підтвердження своєї готовності виконати вимоги регулятора, банки зобов'язані надати НБУ реалістичну програму капіталізації і гарантійний лист від акціонерів про готовність її виконання.
Якщо проаналізувати необхідність докапіталізації банків 3-4 групи (за класифікацією 2015 року), виходячи з розміру їх статутного капіталу на 1 жовтня, загальна сума докапіталізації, яку необхідно провести до 2024 року, складе більше 27 млрд.грн. При цьому, відповідно до нового графіка, значну суму докапіталізації (більше 11 млрд.грн.) треба буде забезпечити вже до 11.01.2017 року. Перший етап капіталізації (120 млн. грн. на 17.06.2016) торкнеться 27,5% банків 4 групи, але вже починаючи з другого етапу (300 млн.грн на 11.01.2017), докапіталізація буде необхідна 43% банків 3 групи та 94% банків 4групи. Останній етап докапіталізації (при проведенні її відповідно до нового графіка) торкнеться 70% банків 3 групи та 99% банків 4 групи. З таблицею, що відображає обсяги поетапної докапіталізації банків 3-4 групи, можна ознайомитися в додатку до даного матеріалу.
На тлі цих змін, об'єднання невеликих банків в якості одного з шляхів їх подальшого розвитку, стає ще більш актуальним. Злиття могло б полегшити фінустановам виконання графіка капіталізації, а також поліпшити значення економічних нормативів і оптимізувати адміністративні витрати. Але для масового поширення таких угод поки, на жаль, існує ряд перешкод. В тому числі, недосконалість діючої на даний момент процедури об'єднання банків, яка досить складна і розтягнута в часі.
Більш детальну інформацію про переваги даного шляху і основні бар'єри, що заважають об'єднанню, наведено в презентації, аналітичного центру «Фінансовий пульс», представленої на закритому засіданні Фінансового Клубу, присвяченому кластерної моделі нагляду. З повною версією презентації можна ознайомитися, перейшовши за посиланням, наведеним нижче.
