Чи вдосконалить фінансовий моніторинг ухвалення законопроекту №4960?

Останнім часом значна увага приділяється вдосконаленню системи фінансового моніторингу. Так, зараз у Верховній раді чекає розгляду законопроект №4960 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення їх окремих положень з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів». Ми проаналізували законопроект і спрогнозували, які позитивні та негативні наслідки може мати його ухвалення в нинішній редакції.

Законопроект вносить правки до Закону № 1702-VII «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». В пояснювальній записці до проекту зазначається, що зміни націлені на зменшення кількості операцій, що підпадають під обов’язковий фінансовий моніторинг та покращення якості аналізу за критеріями внутрішньобанківських процедур моніторингу. Проте, виходячи з тексту законопроекту, підсилення вимог до якості процедур внутрішньобанківського моніторингу в ньому не передбачено.

Однією з основних новацій законопроекту є зменшення кількості операцій,  що підпадають під обов’язкову ідентифікацію, шляхом збільшення граничних сум операцій, з яких починається контроль.  Текстом  пояснювальної записки передбачено збільшення цих сум зі 150 тис. грн. до  250 тис. грн . Натомість, у тексті самого законопроекту (у поправках до абзацу 2 статті 9  Закону № 1702-VII)  замість 250 тис. грн. фігурує сума 25 тис. грн. Вірогідно, це друкарська помилка, але вона суттєво змінює зміст законопроекту та замість анонсованого спрощення, навпаки, ускладнює проведення фінансового моніторингу.

Законопроект також передбачає зміну переліку видів операцій, за якими здійснюється  фінансовий моніторинг. Пропонується виключити ряд пунктів з чинного переліку, але при цьому в обов’язковому порядку перевіряти всі операції з перерахування коштів за кордон.  На нашу думку, не всі зміни, що пропонуються, є доцільними. Так, ми вважаємо ризикованим виключення з переліку фінансового моніторингу операцій з переказу коштів, коли одна зі сторін знаходиться в офшорній зоні (п.1. статті 15). Недоцільно також виключати пункт, що стосується надання значних сум кредитних коштів небанківською кредитною установою  (п. 16 статті 15 чинної редакції Закону). Щодо перевірки переказів, то відповідно до валютного законодавства, при купівлі валюти для суб’єктів господарювання банком та НБУ аналізуються всі зовнішньоекономічні контракти з метою унеможливлення використання банку для виведення капіталу за кордон. Тому немає необхідності перевіряти всі поспіль операції з переказу коштів — це призведе до дублювання перевірок та додаткових витрат робочого часу. Виходячи з цього, на нашу думку, п. 7 статті 15 чинного Закону №1702-VII краще залишити  незмінним.

Проектом закону також пропонується виключити банки з переліку установ, що надають інформацію про страхові платежі та операції з цінними паперами (пункти 5-7 частини першої нової редакції  статті 15). Враховуючи, що такі операції найчастіше здійснюються за допомогою банківської установи, вважаємо за доцільне залучити банки до подання цієї інформації.

Окремої уваги потребують нові терміни, що вводяться в даному законопроекті. Так, термін «професійне судження», на наш погляд, є некоректним. Згідно з текстом законопроекту, «професійне судження» - це вмотивований та обґрунтований висновок представника державного фінансового моніторингу щодо наявності порушень законодавства у структури первинного моніторингу (банку, небанківської фінансової установи тощо). При цьому в законопроекті відсутні критерії, за якими визначається, чи є висновок «вмотивованим та обґрунтованим».    

Законопроект також пропонує ввести в чинний Закон 1702-VII визначення «близькі особи» і «пов'язані особи» (маються на увазі родичі людей, щодо операцій яких обов'язково проводиться фінансовий моніторинг). Таке визначення вже наявне в чинному законі «Про запобігання корупції» (№1700-VII), і між ним та визначенням, яке пропонується ввести Законопроектом, існують розбіжності. У випадку введення нового визначення боротьба з корупцією ускладниться, бо з обов'язкового фінансового моніторингу «випаде» велика кількість посадових осіб, до родичів яких необхідно застосовувати фінансовий моніторинг. Наприклад, державні службовці та посадові особи органів місцевого самоврядування, поліцейські, судді, члени Національного агентства з питань запобігання корупції тощо. На  наш погляд, для збереження цілісності нормативної бази логічніше не формулювати визначення наново в Законі 1702-VII, а ввести його як посилання на визначення в чинному законі «Про запобігання корупції» ( №1700-VII).

У підсумку, наразі законопроект є недостатньо опрацьованим та потребує вдосконалення. На нашу думку, його ухвалення в нинішній редакції завдасть більше шкоди, ніж користі.