Центр економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”

UA RU EN
Огляд програм фінансової підтримки підприємств АПК. Випуск 2
11.04.2018

У попередній публікації ми розповідали про програми державної підтримки тваринництва, затверджені для реалізації протягом 2018 року. Але, окрім цих програм, Державний бюджет на 2018 рік передбачає підтримку агробізнесу ще за низкою напрямків.

Так, із Загального фонду Державного бюджету повинні фінансуватись такі програми:

  • Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників (у напрямку часткової компенсації вартості сільськогосподарської  техніки та обладнання).
  • Фінансова підтримка заходів в АПК шляхом здешевлення кредитів.
  • Підтримка хмелярства, садівництва та виноградарства. 
  • Підтримка фермерства  та кооперації.

Зі Спеціального фонду буде надано фінансування для сприяння розвитку сільського господарства за програмою «Фінансова підтримка заходів в АПК» 

Також зі спеціального фонду (за рахунок кредитів, що залучаються у іноземних інвесторів) планується фінансувати ще 2 програми підтримки: 

  • Надання кредитів фермерським господарствам.
  • Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі на умовах фінансового лізингу.

 

Повний перелік програм, та суми фінансування за ними на 2018  рік наведено в Додатку до даного матеріалу.

 

За всіма програмами, загальними вимогами до аграріїв, що претендують на отримання підтримки, є відсутність заборгованості перед державним бюджетом, Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування. Також компенсація не надається позичальникам, стосовно яких порушено справу про банкрутство, яких визнано банкрутами, чи які перебувають на стадії ліквідації.

 

Розглянемо умови надання підтримки за кожним з вищенаведених напрямків.

 

Спочатку проаналізуємо 2 програми підтримки, які фінансуються з загального фонду Бюджету та охоплюють найбільш широкий спектр сільгоспвиробників.

 

Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників

(Код бюджетної класифікації «2801580»)

Під цю програму підпадає бюджетна дотація для розвитку сільгосптоваровиробників та стимулювання виробництва сільгосппродукції, що встановлена ст. 161 Закону від 24.06.04 р. № 1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України». У 2018 році на цю програму виділено 945 млн. грн., що майже у 5 разів менше, ніж у 2017-му.

 

Кошти за цією програмою можуть спрямовуватись на:

  • бюджетну дотацію для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції;
  • часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва.

 

Розподіл коштів за цими двома напрямками затверджує Мінагрополітики. На 2018 рік заплановано витратити весь обсяг фінансування на часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва.

 

Порядок використання коштів за цією програмою затверджено Постановою КМУ №77 від 08.02.2017 року. А механізм компенсації  вартості вітчизняної техніки та обладнання регулюється Постановою КМУ №130  від 01.03.2017.

 

На компенсацію можуть  розраховувати юридичні особи або фізичні особи-підприємці, у  яких виручка від реалізації вироблених ними сільськогосподарських товарів за останні 12 податкових періодів складає не менше 75% сукупної виручки. Для сільськогосподарських товаровиробників, які працюють менше 12 місяців, виручка від сільгосптоварів повинна складати не менше 75%  за результатами кожного окремого звітного періоду.

 

Компенсація надається на безповоротній основі у розмірі 25% (без ПДВ) за умови здійснення оплати техніки через державний банк.

 

Перелік техніки та обладнання, вартість яких частково компенсується за рахунок бюджетних коштів, формується комісією, яка утворюється Мінекономрозвитку та оприлюднюється на  сайті Мінагрополітики.

Для отримання часткової компенсації сільськогосподарські товаровиробники подають до державного банку, через який здійснено придбання техніки та обладнання, заявки та підтверджувальні документи.

Заявки для отримання компенсації вартості техніки та обладнання, придбаних до 1 грудня поточного року, подаються до 5 грудня поточного року за наявності поданих у повному обсязі підтверджувальних документів. Заявки для отримання часткової компенсації вартості техніки та обладнання, придбаних з 1 грудня поточного року, компенсуються з бюджету наступного року (термін надання документів — до 01 березня).

Мінагрополітики на базі інформації, наданої банками, формує реєстр отримувачів компенсації та надає його Мінекономрозвитку. У межах обсягу відкритих асигнувань, Мінагрополітики у місячний термін на підставі реєстру спрямовує бюджетні кошти державним банкам, які перераховують їх на рахунки отримувачів.

Техніка та обладнання, придбані з частковою компенсацією вартості, протягом 3 років не підлягають відчуженню — крім випадку, коли вони відчужуються державними банками як застава за непогашеним своєчасно кредитом. У випадку відчуження техніки в цей період аграрій повинен повернути отриману компенсацію та на 3 роки позбавляється права на отримання компенсації за придбані техніку.

На нашу думку, доцільно було б розповсюдити цю програму не тільки на державні банки. Отримання компенсації за умови сплати за техніку виключно через державний банк суперечить принципам ринкової конкуренції, створюючи штучні преференції для державних банків. Крім того, це також створює клопоти для аграріїв, які мусять відкривати додаткові рахунки, якщо не обслуговуються в державних банках .

Фінансова підтримка заходів в АПК шляхом здешевлення кредитів

( код бюджетної класифікації «2801030»)

Програма передбачає часткову компенсацію відсоткової ставки за гривневими  банківськими кредитами юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Компенсація надається за нараховані і сплачені у поточному році відсотки за користування кредитами. У Бюджеті  2018 року на цю програму виділено  66 млн. грн. -  майже в 5 разів менше, ніж   попереднього року.

Порядок використання коштів затверджено постановою КМУ від 25.04.15 р. № 300. Як правило, щороку Кабмін вносить зміни до Порядку № 300, яким визначає конкретні умови отримання коштів за програмою здешевлення кредитів у поточному році.

Компенсації в розмірі облікової ставки НБУ підлягають відсоткові ставки за кредитами, залученими для покриття поточних витрат, пов’язаних із виробництвом сільськогосподарських товарів/послуг, а також витрат капітального (інвестиційного) характеру.

Позичальникам, які мають виручку від реалізації продукції за останній рік до 10 млн. гривень, та позичальникам, які здійснюють діяльність з вирощування та розведення ВРХ, компенсація надається в розмірі облікової ставки НБУ, що діє на дату нарахування відсотків, але не вище розмірів, передбачених кредитними договорами. Іншим позичальникам компенсація надається в розмірі 50% облікової ставки.

 

Мінагрополітики є основним розпорядником коштів. Він визначає річні ліміти та здійснює розподіл бюджетних призначень між структурними підрозділами облдержадміністрацій, пропорційно середньорічному обсягу виробництва валової продукції сільського господарства за попередні три роки.

Компенсація отримується аграріями на конкурсних засадах. Для проведення конкурсу облдержадміністрації утворюють конкурсні комісії. Після надходження від Мінагрополітики інформації про розподіл бюджетних призначень, передбачених для здешевлення відсоткової ставки за кредитами, конкурсні комісії оприлюднюють у друкованих засобах масової інформації оголошення про умови проведення конкурсу.

Позичальники для отримання компенсації подають до конкурсних комісій облдержадміністрацій за місцем їх реєстрації заявку за встановленою Мінагрополітики формою та пакет документів. Конкурсні комісії розглядають подані позичальниками документи у порядку черговості їхньої реєстрації.

Під час ухвалення рішення щодо надання компенсації, допомога у першу чергу надається позичальникам, які мають виручку від реалізації продукції за останній рік до 10 млн. гривень; а у другу чергу – тим, які провадять діяльність з вирощування та розведення ВРХ.

 

Відповідно до проекту змін до Порядку, який визначає механізм використання коштів за даною програмою, пропонується у 2018 році надавати фінансову підтримку лише аграріям, що мають виручку від реалізації продукції за останній рік до 20 млн. грн. за кредитами, залученими для покриття витрат, пов’язаних із виробництвом сільськогосподарських товарів (послуг) та витрат капітального (інвестиційного) характеру.

 

Конкурсні комісії визначають суму компенсації для кожного позичальника в межах встановленого річного обсягу, видають позичальнику довідку про прийняте рішення конкурсної комісії щодо надання компенсації та включають його до реєстру позичальників, які мають право на отримання компенсації за кредитами.

 

Позичальники, які включені до реєстру, подають до 7 числа місяця, наступного за звітним періодом, копію платіжного доручення про суму фактично сплачених відсотків за користування кредитом за відповідний період до структурних підрозділів облдержадміністрацій. Структурні підрозділи облдержадміністрацій складають та затверджують реєстр компенсаційних виплат, і до 10 числа місяця, наступного за звітним періодом, подають його до Мінагрополітики.

 

Мінагрополітики на підставі поданих реєстрів здійснює розподіл коштів між регіонами та спрямовує бюджетні призначення структурним підрозділам облдержадміністрацій.

 

Структурні підрозділи облдержадміністрацій на підставі рішення Мінагрополітики здійснюють розподіл коштів між позичальниками пропорційно визначеній потребі в компенсації та подають реєстр позичальників і платіжні доручення на виплату компенсації до головних управлінь Казначейства, які здійснюють перерахування коштів на рахунки позичальників.

 

На наш погляд, основним недоліком даної програми є відсутність чіткого механізму  визначення переможців конкурсу, тобто переліку господарств, що отримають компенсацію за кредитами. Це створює можливості для зловживань та корупції. З метою зниження суб’єктивізму при оцінці претендентів доречно було б розробити детальний алгоритм їх оцінки, наприклад, бальну модель за кількома факторами з наданням переваги претендентам, які отримали найбільшу суму балів. Для забезпечення прозорості проведення конкурсу результати такої оцінки з розшифровкою за факторами повинні оприлюднюватися в ЗМІ та на інтернет-сторінках Обласних державних адміністрацій.

Крім того, у зв’язку з тим, що порядком використання коштів за цією програмою передбачена  багатокрокова  процедура  документообігу між Облдержадміністраціями, Мінагрополітики та  Казначейством, виникає суттєвий ризик затримок на кожному з етапів. На нашу думку, раціональнішим було б організувати виплату компенсації через банки, в яких було залучено кредити (за аналогією з тим, як це реалізовано в програмі з підтримки тваринництва, про яку ми розповідали в попередній публікації). У цьому випадку скоротилась би кількість необхідних документів (у зв`язку з тим, що банки самі мають інформацію про позичальників та отримані ними кредити). Крім того, при безпосередній взаємодії банків з Мінагрполітики значно прискорилась би процедура компенсації коштів. При необхідності збереження конкурсних засад отримання коштів, за умови затвердження Мінагрополітики чіткого алгоритму визначення переможців, функцію відбору кандидатів доцільно було б покласти на банки.

У цьому випадку позичальники надавали б до банку заявки та необхідні документи. Банк розраховував би суму балів за кожним позичальником (відповідно до затвердженого Мінагрополітики алгоритму) та надсилав би електронною поштою до Мінагрополітики ренкінг позичальників (реєстр з сумами балів від максимального до мінімального), а також оприлюднював би його на власному сайті. Мінагрополітики  узагальнював би дані від усіх банків у розрізі областей та затверджував би реєстри позичальників, які отримають компенсації в кожній з областей (з урахуванням лімітів на область). Після цього кошти спрямовувались би безпосередньо до банків-кредиторів, які перераховували би їх позичальникам відповідно до даних реєстру, отриманого від Мінагрополітики. Така організація процесу дозволила б зробити його максимально швидким, ефективним та прозорим.

У наступному матеріалі на тему державного фінансування сільгоспвиробників ми розповімо про більш вузько спрямовані програми: про підтримку виробників плодово-ягідних культур, а також про підтримку фермерства та кооперації.

Далі буде