Центр економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”

UA RU EN
Фермерський прорив?
21.09.2017

На даний час у вітчизняній  структурі виробництва сільськогосподарської продукції  частка фермерських господарств не перевищує 8%. При цьому в сусідній Польщі основну частину сільгосппродукції  виробляють саме дрібні приватні господарства. Практично нерозвинена в Україні і діяльність сільськогосподарських кооперативів (через них реалізовується менше 1% продукції), тоді як у країнах Євросоюзу вони забезпечують 57 % виробництва молочної та 42 % плодоовочевої продукції. Тому не дивно, що протягом останніх років у стратегічних документах Уряду з розвитку сільського господарства  значна увага приділяється підтримці фермерських господарств, малих і середніх виробників сільськогосподарської продукції та створених ними сільськогосподарських кооперативів. Про це йде мова як у Стратегії розвитку сільського господарства на період до 2020 року (Розпорядження КМУ віід 17.10.2013 р.№806-р), так і в Концепції Державної цільової програми розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року (Розпорядження КМУ № 1437-р від 30.12.2015 р.). У Державному бюджеті на 2017 рік також простежується переорієнтація на створення умов для розвитку дрібних фермерських господарств, та навіть заплановано фінансування двох державних програм, в рамках яких невеликі агровиробники згадуються в якості цільової аудиторії. Так, за програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» передбачено, в тому числі, надання допомоги у розрахунку на 1 га фермерським господарствам, що обробляють до 500 га. Обсяг коштів, що заплановано надати фермерам протягом 2017 року, складає 774,3 млн. грн. А загальна сума бюджету цієї програми складає 4,8 млрд. грн. та включає також кошти на дотації (у зв’язку зі скасуванням спецрежиму ПДВ) і на часткову компенсацію купівлі вітчизняної сільгосптехніки. Незважаючи на досить значну суму, заплановану в бюджеті на реалізацію цієї програми підтримки, використовується вона не дуже активно: станом на 01.08.2017, за даними Держказначейства, було витрачено лише 1,4  млрд. грн.

 

Крім того, існує програма «Надання кредитів фермерським господарствам», що  передбачає безвідсоткове  кредитування фермерів(надання поворотної фінансової підтримки) через Український державний фонд підтримки фермерських господарств. Загальний обсяг таких кредитів на 2017 рік запланований на рівні 65 млн. грн. (проти 15,8 млн. грн. у 2016 році). Ці кошти розподіляються між регіонами пропорційно до обсягів сільськогосподарської продукції, що виробляється фермерськими господарствами. Безвідсоткові кредити надаються Укрдержфондом під заставу рухомого та нерухомого майна на конкурсній основі. Максимальна сума — 500 тис. грн, максимальний термін — 5 років. Графік повернення коштів визначається агровиробником самостійно. За інформацією Укрдержфонду, у 2018 році держава планує збільшити обсяг надання фінансової підтримки до 1 млрд. грн., а максимальну суму безвідсоткового кредиту — до 1 млн. грн. Але, виходячи зі звітності Державного казначейства щодо виконання бюджету, за січень-липень поточного року Укрдержфонд  не надав за цією програмою жодного кредиту. Розподіл коштів у розрізі регіонів на 2017 рік було затверджено ще в лютому поточного року (Наказ Мінагрополітики № 65 від 14.02.2017 року). При цьому прийом заявок на конкурс регіональні відділення Укрдержфонду почали тільки 18.07.2017 та завершили вже наприкінці серпня. Враховуючи час, необхідний на проведення конкурсного відбору, фінансування аграрії отримають, вірогідніше за все, тільки в четвертому кварталі.

Але є й добрі новини: 18 вересня стартував спільний проект Укрдержфонду та Всеукраїнської мережі фахівців і практиків з регіонального та місцевого розвитку «Регіонет» зі створення системи дистанційного навчання фермерів за різними напрямами аграрного бізнесу. На даний час, у тестовому режимі розпочато початковий курс навчання щодо отримання поворотної фінансової підтримки від Укрдержфонду.

 

Досить довго триває процес запуску проектів  і за деякими  програмами, що реалізуються в партнерстві з міжнародними організаціями. Так, Законом №1530-VIII від 20.09.2016 було ратифіковано угоду між Україною та Європейським інвестиційним банком щодо кредиту на 12 років обсягом 400 млн. євро.  Кошти повинні бути спрямовані на реалізацію інвестиційних проектів в агропромисловому комплексі (переважно — проектів малого та середнього бізнесу). За рахунок коштів від ЄІБ може бути покрито до 50% вартості проектів. Джерелом фінансування решти вартості будуть власні кошти банків-учасників програми або кошти самих аграріїв. Таким чином, проекти в аграрній сфері в рамках програми можуть акумулювати близько 800 млн. євро. Банки, які будуть відібрані для участі у Проекті, зможуть отримати довгострокові кредитні ресурси з метою подальшого кредитування ними малих та середніх підприємств агробізнесу. Угоду між Україною та Європейським інвестиційним банком було укладено ще наприкінці 2015 року, а ратифіковано вже рік тому. Після ратифікації, Мінагрополітики  спільно з Міністерством фінансів (яке виступає позичальником за угодою) розпочало роботу в напрямку організації процесу кредитування. Планувалось, що проект стартує навесні 2017 року,  однак процедура узгодження документів затяглася, і старт відтермінувався на осінь. Але  агровиробники не втрачають надії та розраховують отримати кошти до кінця року. До того ж, крім державної угоди, спільні з ЄІБ програми мають й окремі банки, зокрема Укрексімбанк та Ощадбанк.

 

З інших іноземних інвесторів продовжує роботу в Україні USAID, що надає малим та середнім сільгосппідприємствам, фермерам та фермерським кооперативам гранти на розвиток нових технологій та модернізацію інфраструктури. Так, наприклад за проектом  «Аграрний сільський розвиток» USAID планує протягом 2017 року надати ґрантове фінансування невеликими сільгоспвиробникам на загальну суму 30 млн. грн. (максимум 3 млн. на господарство).

 

Також існують програми НУФ (Німецько-українського фонду), спрямовані на допомогу малим та середнім підприємствам, в тому числі, в агросекторі. НУФ надає кредити за допомогою банків-партнерів: «Укргазбанку», «Ощадбанку», «Мегабанку», «ПроКредит Банку», «МІБу», «КредитВест Банку», «Кредобанку». Максимальна сума кредиту складає 250 тис. євро на термін до 5 років.  Починаючи з 2008 року, за програмою підтримки малого бізнесу в сільській місцевості НУФ надав кредитів на суму 27,5 млн. євро.

 

Початок осені ознаменувався підвищенням  активності Уряду в напрямку затвердження документів, спрямованих на розвиток дрібних сільгоспвиробників. Так, 13 вересня КМУ схвалив Концепцію підтримки фермерства на 2018-2020 роки, розроблену Мінагрполітики у співпраці з Асоціацією фермерів. Концепція включає фінансові інструменти для підтримки тваринництва, садівництва, виноградарства та переробки сільськогосподарської продукції; здешевлення агрокредитів і агрострахування та підтримку фермерів-початківців. Також планується проведення спеціальних земельних аукціонів на право оренди земель під садівництво виноградарство, хмелярство та вирощування органічної продукції. За результатами реалізації концепції Уряд очікує: технічної модернізації; розширення площ під органічними культурами; зростання частки фермерських господарств в валовому виробництві сільгосппродукції до 12%; зростання в 5 разів створених фермерами робочих місць (зі 100 тис. до 500 тыс.).

 

Крім затвердження Концепції, Уряд нещодавно  ухвалив рішення про створення в структурі Мінагрополітики посади заступника міністра з питань розвитку фермерства. Це дає надію, що відтепер розвитку дрібних господарств приділятиметься більше уваги.

 

15 вересня на засіданні КМУ було ухвалено проект Державного бюджету на 2018 рік зі значним обсягом підтримки АПК. Загалом, на державну підтримку сільського господарства у 2018 році планується скерувати 1% від ВВП. З них 1 млрд. грн. - безпосередньо на фінансування розвитку фермерських господарств та сільської кооперації. Отримають аграрії ці кошти чи це знов будуть проекти «на папері»?