Центр економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”

UA RU EN
Як вплинуло прийняття закону про «СПЛІТ» на ринок фінансових послуг
21.06.2021

Ринок кредитування

На ринку кредитування, крім банків, працюють також небанківські фінансові  установи: фінансові компанії, кредитні спілки та ломбарди. З 1 липня 2020 року Національний банк перейняв на себе функції регулятора ринку небанківських фінансових послуг. З  цього моменту почалось оновлення законодавства з регулювання небанківського фінансового ринку, спрямоване на  підвищення його прозорості та платоспроможності, належне управління ризиками та захист прав споживачів.

Підвищення регуляторних вимог до небанківських фінансових установ призвело до скорочення їх кількості. Особливо активно це відбувалось протягом першого кварталу 2021  року. Так, з 01.07.2020 до 01.04.2021 кількість фінансових компаній скоротилась на 61 установу ( з них на 43- за перший квартал 2021 року), кількість ломбардів зменшилась на 14 одиниць (з них на  10 за перший квартал 2021 року),  а кількість кредитних спілок скоротилась на 12 (з них  на 6 - за перший квартал 2021 р). Станом на початок квітня поточного року на ринку працювало 977 фінансових компаній, 316 кредитних спілок та 292 ломбарди.

Переважно скорочення кількості учасників небанківського ринку було зумовлено  добровільним  виходом з ринку неактивних фінансових  установ. Але на тлі  відмови від ліцензій ряду компаній, спостерігався й вихід на ринок нових учасників. Переважно це фінансові компанії, які отримували ліцензії на надання послуг  із  факторингу,  фінансового  лізингу  та  кредитування.

Разом з цим, завдяки посиленню нормативної бази НБУ з нагляду за небанківським фінансовим ринком, регулятор отримав можливість реагувати на факти порушення регуляторних вимог: до ряду компаній протягом  першого кварталу поточного року було застосовано заходи впливу:  тимчасово  зупинено  ліцензії  та надіслано вимоги усунути порушення. Якщо учасники  ринку  своєчасно  не  усуватимуть  виявлені порушення,  інтенсивність  наглядових  дій посилюватиметься аж до примусового виведення з ринку.

Внаслідок зміни кількості гравців, відбувся певний перерозподіл ринку. Але банки, як і раніше, залишаються беззаперечними лідерами кредитування: станом на 01.04.2021  їх кредитний портфель складав  понад 1 трильон гривень,  що формувало  94,3% від загального обсягу  портфелю всіх  гравців ринку (проти  93,67% станом на 01.07.2020 р). За перший  квартал 2021 року кредитний  портфель банків зріс на 8,65 млрд грн (+0,82%). При цьому основну частку портфелю (75%) складали кредити корпоративному сектору економіки. Кредити фізичним особам та ФОП формували 20% від портфелю. Міжбанківські кредити складали  4% від загального обсягу та 1%-  кредити органам  державної влади та місцевого самоврядування.

Портфель фінансових компаній станом на початок квітня поточного року дорівнював 59,87 млрд грн та  формував 5,34% від загального обсягу кредитного портфелю (проти 5,97% станом на 01.07.2020 р.) За січень - березень 2021 року він зменшився на 20,45% (- 15,4 млрд грн). Зменшення портфелю відбулось внаслідок виходу з ринку крупної компанії, що працювала з юридичними особами (портфель кредитів юридичних осіб зменшився на 16,3 млрд грн.) При цьому портфель кредитів, наданих фінансовими компаніями фізичним особам, зріс на 878,2 млн грн (+6,3%), а портфель кредитів фізичним особам-підприємцям збільшився на 40,1 млн грн (+13,58%).

Питома вага портфелю кредитних спілок та ломбардів є незначною:  станом на 01.04.2021 вона складала 0,19 % та  0,18% відповідно. З початку поточного року обсяг кредитного портфелю ломбардів зріс на 125,3 млн грн (+6,82%),  а обсяг портфелю кредитних спілок - на 51,1 млн грн (+2,5 %). У порівнянні з 01.07.2020,  питома вага кредитного портфелю ломбардів збільшилась 0,02 в.п., а питома вага портфелю кредитних спілок зменшилась на 0,01 в.п.

Станом на 01.04.2021 року загальна сума  кредитного портфелю банків та небанківських фінансових установ складала 1, 12 трлн грн. За перший квартал 2021 року портфель  зменшився на 6,56 млрд грн (- 0,58%). У порівнянні з 01.07.2020 кредитний портфель зменшився 58,9  млрд грн, що склало  4,99%.

Більш детальна статистика наведена в додатку до даного матеріалу.

 

Фінансовий лізинг

На ринку фінансового лізингу станом на 01.04.2021 працювали 773 небанківські установи  та 21 банк. Загальний обсяг лізингового портфелю складав 54,3 млрд грн.(+27,36% у порівнянні з 01.07.2020 ).

Основну долю ринку (71,48% станом на 01.04.2021 ) мають небанківські установи: юридичні особи-лізингодавці, фінансові компанії, що мають діючі ліцензії на надання послуг з фінансового лізингу, а також підприємства, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги. При цьому основна частка  лізингових договорів (88,3% від діючих станом на 01.04.2021), укладена юридичними особами- лізингодавцями.

У порівнянні з 01.07.2020 обсяг лізингового портфелю небанківських установ збільшився на 12,71 млрд грн, а їх  доля ринку зросла на  10,24 в.п. У порівнянні з початком  2021  року спостерігається зменшення обсягу лізингового портфелю внаслідок сезонного зниження активності.

Лізинговий портфель банків станом на 01.04.2021 у порівнянні з  01.07.2020  зменшився на 1,04 млрд грн (або на 6,29%) та склав 28,52% від загального обсягу портфелю діючих лізингових угод. Падіння портфелю спостерігалося протягом першого кварталу поточного року – портфель зменшився на 1,5 млрд грн.  За обсягом лізингового портфелю  станом на 01.04.2021  лідирує  «ПРИВАТБАНК»  (обсяг його портфелю складає 49,24% від загального обсягу банківського портфелю лізингових операцій). Також до ТОП5- лідерів входять : «УКРЕКСІМБАНК», «УКРГАЗБАНК», «ПУМБ» та «КРЕДОБАНК». Обсяг лізингових портфелів ТОП-5 банків формує  86,72% від загального обсягу банківського лізингового портфелю. Основну частку банківського портфеля фінансового лізингу складають угоди з юридичними особами – їх питома вага в портфелі за обсягом зобов`язань  складає 91,58%. Більш детальна статистика наведена в додатку до даного матеріалу.

Послуги фінансового лізингу сприяють оновленню основних засобів підприємств, тому   є одним із важливих чинників зростання конкурентоспроможності вітчизняного бізнесу. Але поки що фінансовий лізинг недостатньо активно  працює:  у розвинених країнах через лізингові операції  здійснюється майже третина інвестицій в основні засоби, тоді як в Україні цей показник в останні роки коливається в межах 3-4%.

Уряд  та Національний банк здійснюють певні кроки, спрямовані на активізацію розвитку фінансового лізингу. Так, в травні 2020 року НБУ  було оприлюднено Білу книгу «Майбутнє регулювання небанківського лізингу» . З метою створення сприятливих умов для розвитку лізингу Національний банк планує чітко врегулювати та розширити джерела фінансування лізингових компаній, додатково дозволивши залучати кошти в афілійованих осіб та кошти на умовах субординованого боргу, в тому числі від фізичних та юридичних осіб, які є кваліфікованими інвесторами, та шляхом емісії боргових цінних паперів.

Також з 13.06.2021  вступила в силу нова редакція Закону «Про фінансовий лізинг», яка спрямована на покращення захисту прав лізингоодержувачів та лізингодавців, створення конкурентного середовища на ринку лізингу, а також гармонізує законодавство України з правом Європейського союзу.

Факторинг

На ринку послуг з факторингу лідирують небанківські фінансові компанії: протягом першого кварталу 2021 року послуги з факторингу надавали 728 небанківських установ та  21 банк.

За   результатами першого кварталу  2021 року обсяг факторингових  послуг, наданих небанківськими фінансовими компаніями,  склав  14 млрд грн., що сформувало 71,23% від загального обсягу таких послуг, наданих протягом кварталу. Банки за січень- березень поточного року надали послуг з факторингу на загальну суму  5,66 млрд грн, що склало 28,77% від загального обсягу таких операцій.

Серед банків за обсягами надання послуг з факторингу за результатами першого кварталу поточного року лідирував «ПУМБ» – обсяг вимог, що  були придбанi за операцiями факторингу склав 2,7 млрд грн (48,6% від загального обсягу факторингових операцій банків за перший квартал). На другому місці - «ОТП Банк» (12,83% від загального обсягу). Також до п’ятірки лідеров увійшли :  «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ»,БАНК «ВОСТОК» та «ТАСКОМБАНК». Більш детально з обсягами наданих банками факторингових послуг можна ознайомитись в додатку до даного матеріалу.

Небанківські  фінансові компанії на даний час переважно спеціалізуються на купівлі  проблемних кредитів для їх подальшого стягнення, тобто займаються колекторською діяльністю.  Вони купують заборгованість позичальників у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, банків та фінансових компаній, які займаються мікрокредитуванням. При цьому класичний  торговий факторинг  передбачає  передачу права вимоги до боржника за договором поставки від продавця (який поставив товар та не отримав оплату)  до  факторингової компанії. Така операція сприяє розвитку бізнесу: знижує ризики продавця щодо несвоєчасних розрахунків за товар, дозволяє підвищити обсяги продажу та уникнути касових розривів. Тому Національний банк вважає за необхідне сприяти розвитку торгового факторингу та здійснює кроки в напрямку його регулювання. Так, в травні 2020 року було оприлюднено Білу книгу «Майбутнє регулювання ринку факторингу». В документі було викладено підходи до майбутнього регулювання ринку. Передбачається розширити джерела фінансування факторингових компаній, забезпечити можливість факторинговим компаніям надавати додаткові нефінансові послуги, спростити доступ на ринок та підтримувати законодавчі зміни щодо захисту прав факторів як кредиторів. При цьому від учасників ринку факторингу  вимагатиметься дотримання вимог щодо мінімального розміру власного капіталу, подання звітності за оновленими стандартами, дотримання вимог щодо прозорості структури власності та бездоганної ділової репутації власників і керівників,  дотримання вимог щодо захисту прав споживачів ( в тому числі, єдиних стандартів ринкової поведінки під час стягнення заборгованості)  тощо.

Наприкінці травня 2021  року було прийнято рішення Ради НБУ №18-рд « Про розвиток факторингу та торговельного фінансування в Україні». Документ  передбачає внесення змін до Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року щодо вдосконалення законодавчої бази для пришвидшення розвитку ринку факторингу в Україні. Вирішено доповнити Стратегію цільовим індикатором «Співвідношення обсягу факторингових операцій та торговельного фінансування в Україні до ВВП» та встановити його значення на рівні близько 5%.

Крім того,  було вирішено під час підготовки до другого читання змін до проєкту Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (реєстраційний № 5065) врахувати необхідність розвитку факторингових операцій в Україні як у банківському, так і в небанківському секторі.

Планується також  провести інформаційно-освітні заходи за участю банків, небанківських фінансових установ та торгових підприємств з метою популяризації факторингових операцій у сфері роздрібних торговельних мереж України.

Перспективи розвитку ринку небанківських фінансових послуг.

Трансформація небанківського фінансового сектору та вдосконалення регулювання його роботи триває. З середини квітня діють нові  вимоги  до розкриття  структур  власності  небанківських фінансових установ. До жовтня 2021 року фінансові установи  повинні привести свої структури у відповідність до нових вимог.  Крім того, небанківським фінансовим установам  необхідно забезпечити виконання пруденційних вимог щодо рівня капіталу. Також ведеться  робота  над  новими  законопроектами з регулювання  небанківського фінансового ринку.

Як простежується з тексту статті,  Національний банк  прикладає значних зусиль для належного унормування роботи небанківського фінансового сектору та побудови ефективної системи пруденційного  нагляду. Ця робота підсилює захист споживачів фінансових послуг ( за рахунок того, що сприяє  підвищенню прозорості ринку та стійкості  небанківських фінансових установ), а також  створює рівні конкурентні умови роботи для всіх учасників фінансового ринку, що, безумовно, є позитивним наслідком прийняття Закону   «про СПЛІТ».

Але, з нашої точки зору, для забезпечення динамічного зростання ринку фінансових послуг та економіки в цілому, крім впровадження регулятивних вимог для учасників ринку, дуже важливим є розвиток  фінансових продуктів, що допоможуть підвищенню конкурентоспроможності вітчизняного бізнесу. 

Перші кроки з боку НБУ та Уряду в напрямку активізації факторингу та лізингу вже зроблені. Подальша ситуація на ринку буде залежати від того, наскільки дієвими будуть наступні кроки: створення належної нормативної бази ( в тому числі, підзаконних актів) та розробка ефективних механізмів для  стимулювання  розвитку напрямків, альтернативних класичному кредитуванню.