Центр економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”

UA RU EN
Розвиток ринку цінних паперів гальмує неякісна нормативна база
22.10.2018

За січень-липень поточного року обсяг біржових контрактів з цінними паперами склав близько 145 млрд. грн. Це на 29% вище за показник аналогічного періоду минулого року, але порівняно з іншими країнами активність українського ринку є доволі низькою. Так, за даними Світового банку,  за 2017 рік капіталізація фондового ринку багатьох країн (Гонконг, Швейцарія, США, Канада та інші) значно перевищила обсяг їхнього ВВП. У Німеччині вона склала 61,5% ВВП, у Польщі — 38,4%, в Росії — 39,5%. При цьому, обсяг торгів на біржовому ринку України за 2017 рік склав всього 6,9% від ВВП, а за перше півріччя  поточного року – 8,2% ВВП.

Найбільший обсяг операцій за січень-липень було зафіксовано в лютому (24,6 млрд. грн.), найменший — у квітні (16,7 млрд. грн). Найбільш вагому частину операцій (48,8% від загального обсягу) було проведено на біржі «Перспектива». На другому місці — біржа «ПФТС» (37,2%). На «Українській біржі» було укладено 14% від загальної суми контрактів. А операції на «УМВБ» та біржі «Іннекс» сформували менше 1% від загальної суми угод.

Основну частку угод (близько 97%) було укладено на вторинному ринку. Найбільш поширеними були спотові операції – вони сформували 85% загального обсягу угод, а операції «РЕПО» склали 13,7%.

Переважна частина  операцій  (94,6 %) проводилася з державними облігаціями. Питома вага угод з облігаціями підприємств склала 3,3%, а з деривативами — 1,43%. Операції з інвестиційними сертифікатами та акціями склали менше 1% від обсягу торгів. При цьому у  країнах з розвиненим фондовим ринком частка акцій перевищує 50% від обсягу торгів.

Детальнішу інформацію про показники біржового ринку  ЦП  наведено в додатку до матеріалу (російською мовою) та в  розділі «Статистика» нашого сайту.

На даний час фондовий ринок в Україні досі перебуває в стадії становлення. Це пов’язано з цілою низкою причин. По-перше, у вільному обігу перебуває невелика кількість цінних паперів надійних емітентів. У розвинутих країнах акціями великих корпорацій володіють мільйони пересічних громадян. У реаліях української економіки акції крупних компаній зосереджені в руках держави або олігархів, а залучення коштів на розвиток бізнесу здійснюється переважно за рахунок банківських кредитів. Навіть якщо великі компанії приймають рішення розмістити свої цінні папери на фондовому ринку, вони частіше використовують для цього крупні міжнародні майданчики.

По-друге, розвиток ринку гальмує відсутність зацікавленості пересічних громадян у здійсненні інвестицій. Значна частина населення має недостатній рівень доходу, що не дає їй можливості інвестувати. До того ж, заважає низька інформованість громадян про фондовий ринок.

Повільний розвиток ринку пов'язаний, в тому числі, з недосконалістю чинної нормативної бази. Але останнім часом спостерігаються тенденції до законодавчих змін, що можуть сприяти залученню інвестицій та пожвавленню  ринку цінних паперів.

 Так, з 24 листопада набуде чинності Закон№ 2418-VIII від 15.05.2018 «Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння залученню іноземних інвестицій», який суттєво спростить для іноземців роботу з українськими цінними паперами. Цей нормативний документ передбачає впровадження в систему депозитарного обліку України інституту незалежного фінансового посередника — номінального утримувача. Номінальний утримувач – це іноземна фінансова установа, яка зареєстрована в державі, що є членом Європейського Союзу та/або членом Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), і має право надавати своїм клієнтам послуги з обліку цінних паперів та реєстрації переходу права власності на цінні папери, у тому числі в інших державах. Такою діяльністю займаються, в тому числ : «BNP Paribas»; «Citibank»; «Deutsche Bank» та інші. Після введення в дію Закону, номінальний утримувач матиме право відкривати рахунок у цінних паперах в депозитарних установах України, а у себе — відкривати рахунки для нерезидентів-власників цінних паперів. Таким чином, для нерезидентів-інвесторів не буде необхідності безпосередньо укладати договори з українськими депозитарними установами та бути особисто присутніми при відкритті рахунків та проведенні ідентифікації в Україні. Завдяки цьому Закону, для іноземців зменшиться кількість бюрократичних процедур при купівлі українських цінних паперів, що може сприяти підвищенню  попиту на них.

Крім того, за інформацією, оприлюдненою НБУ,  в першому кварталі 2019 року планується відкрити іноземним інвесторам доступ до облігацій внутрішньої державної позики через міжнародний розрахунковий депозитарій Clearstream.  Очікується, що цей крок підвищить привабливість ОВДП для міжнародних інвесторів та допоможе збільшити приплив іноземного капіталу до України.

Зараз у комітеті Верхової Ради знаходиться на опрацюванні зареєстрований 3 вересня законопроект №9035 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів», розроблений замість раніше відхиленого  законопроекту №7055. Цей законопроект спрямований на впровадження на ринку ЦП норм законодавства ЄС, а також на регулювання обігу деривативів. Деривативи — інструмент, який широко розповсюджений в усьому світі та використовується, в тому числі, для хеджування бізнес-ризиків. Тому прийняття цього законопроекту може позитивно вплинути на розвиток  ринку.


Обов`язкова умова розвитку ринку цінних паперів – це довіра інвесторів. Тому, крім ухвалення нормативних актів, що регламентують проведення окремих операцій з цінними паперами та спрощують доступ в Україну іноземного капіталу, дуже важливим є всебічне підсилення законодавства в напрямку захисту прав інвесторів (у тому числі, міноритарних акціонерів), а також   вдосконалення нагляду за ринком цінних паперів, щоб захистити інвесторів від шахрайства та маніпулювання цінами.

Потужним стимулом для розвитку фондового ринку також може стати запуск другого та третього  рівнів пенсійної системи. Але це поки що — тільки у перспективі. Впровадження другого рівня   відкладається вже кілька років поспіль. Нині воно заплановане на 2019 рік. Але Законопроект  № 6677 від 10.07.2017, присвячений модернізації пенсійної системи, вже більше року очікує розгляду Верховної ради.

При цьому треба усвідомлювати, що для майбутнього впровадження третього рівня пенсійної системи (тобто, щоб  вкладати кошти  в цінні папери почали й пересічні громадяни), крім  законодавчих змін, потрібно також регулярно проводити інформаційні кампанії та вести систематичну роз’яснювальну роботу, спрямовану на підвищення обізнаності населення про цей інструмент.