Центр економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”

UA RU EN
Факторинг по-українськи: що стримує зростання?
26.09.2018

Факторинг (від англ. Factor - посередник, торговий агент) - це комплекс фінансових послуг для компаній (Постачальників), що реалізують товари/послуги на умовах відстрочення платежу. Установа, що пропонує послуги факторингу (Фактор), на період до здійснення покупцями (Дебіторами) оплати отриманих товарів / послуг, надає Постачальникам позикове фінансування в розмірі певної частки дебіторської заборгованості. В якості винагороди, Фактор стягує з Постачальника відсоток за користування позиковими коштами та комісійні за надані послуги.

Найчастіше послуги факторингу надаються без застави (при цьому Постачальник передає  Фактору права вимоги до Дебіторам). Але зустрічаються і варіанти, що передбачають додаткове заставне забезпечення (товари в обігу, порука власника або директора компанії).

Залежно від розподілу ризиків між Постачальником і Фактором, розрізняють факторинг з регресом і без регресу.

Факторинг з регресом передбачає, що ризики непогашення заборгованості Дебітором несе Постачальник (він є поручителем Дебітора перед Фактором). Якщо оплата від покупця не надійшла в обумовлений термін, заборгованість Дебітора перед Фактором зобов'язаний погасити Постачальник. При цьому оплата Дебітором боргу може здійснюватися безпосередньо Фактору, який після отримання коштів здійснює остаточний розрахунок з Постачальником (розкритий регресний факторинг). Але можливий і інший варіант, коли Дебітори здійснюють оплату Постачальнику, а він вже переводить кошти Фактору (закритий регресний факторинг).

При використанні факторингу без регресу, ризик неплатежу по заборгованості Дебітора приймає на себе Фактор. Такий вид угоди передбачає викуп Фактором дебіторської заборгованості з певним дисконтом і без зобов'язань зворотного викупу її Постачальником в разі виникнення прострочення платежів. У цьому випадку погашення дебіторської заборгованості здійснюється Дебітором безпосередньо Фактору, який потім здійснює остаточні розрахунки з Постачальником. З огляду на підвищені ризики Фактора, плата за цей вид послуг зазвичай буває вищою.

Факторинг є зручним інструментом залучення обігових коштів для мінімізації касових розривів між відвантаженням товарів (наданням послуг) і їх оплатою. Використання факторингу дає Постачальникам ряд конкурентних переваг: за рахунок того, що дебіторська заборгованість перетворюється в обігові кошти, вони можуть надавати покупцям більш тривалу відстрочку оплати товарів / послуг, а завдяки поліпшенню власної ліквідності - отримувати вигідні умови роботи зі своїми постачальниками. Це сприяє розширенню кола покупців і збільшенню обсягу продажів. Крім того, часто послуги факторингу, крім надання фінансування, включають адміністрування дебіторської заборгованості, а також інформаційне та юридичний супровід роботи з Дебіторами. Таким чином, використання факторингу дозволяє не тільки мінімізувати трудовитрати підприємства-Постачальника з обліку дебіторської заборгованості, але й поліпшити якість контролю за її своєчасним погашенням, а також знизити негативний вплив затримок платежів на бізнес.

У світовій практиці факторинг використовується, починаючи з 60-х років 20 століття. Для українського ринку він є відносно новою послугою, так як почав розвиватися тільки в 90-х роках минулого століття. Надають такі послуги в Україні як банки, так і небанківські фінансові організації.

Виходячи з даних фінансової звітності банків за перше півріччя поточного року, факторингові послуги надавали 24 фінансові установи України. Станом на 01.07.2018, в п'ятірку лідерів за обсягом вимог за договорами факторингу входили: «ПУМБ», «УКРЕКСІМБАНК», «ТАСКОМБАНК», «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та «ОТП БАНК». Їх сумарна ринкова частка формувала 73% загального обсягу банківського портфеля факторингових операцій.

Загальний обсяг вимог за договорами факторингу на балансі банків на початок третього кварталу становив 2,3 млрд. грн. У порівнянні з початком року, він скоротився на 587 млн. грн. При цьому приріст факторингового портфеля за січень-червень продемонстрували 9 банків. У п'ятірку лідерів за обсягом приросту увійшли: «ПУМБ», «СІТІБАНК», «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», «УКРСОЦБАНК» та «БАНК ВОСТОК», який відзначився також найбільш високим темпом приросту портфеля.

З ренкінгом банків за обсягом і динамікою портфеля факторингу можна ознайомитися в Таблицях 1-2 Додатка 1 до даного матеріалу (російською мовою).

При наданні послуг факторингу Банки, як правило, висувають ряд вимог до Постачальника та його Дебіторів: до періоду їх співпраці, а також до досвіду їх роботи на ринку і до фінансового стану Постачальника. Фінансується виключно поточна  (не прострочена) дебіторська заборгованість.

Вартість фінансування визначається індивідуально для кожного клієнта та залежить від виду факторингу (з регресом / без регресу) та інших факторів, що впливають на рівень ризику Фактора: періоду відстрочки платежу, платоспроможності Постачальника, платіжної дисципліни Дебіторів тощо.

Частка дебіторської заборгованості, в розмірі якої надається фінансування, також залежить від виду факторингу та характеристик клієнта, але максимальний обсяг коливається, переважно, в інтервалі 80% - 95% від суми дебіторської заборгованості.

У деяких банків (Наприклад, «ТАСКОМБАК», «АЛЬФА-БАНК», «УКРСОЦБАНК») доступний сервіс електронного факторингу, що істотно прискорює і спрощує процес надання банку необхідних документів та отримання фінансування. Щоб мати можливість користуватися цим сервісом, Постачальник повинен використовувати систему електронного документообігу.

З прикладами умов факторингу, що пропонуються банками, можна ознайомитися в Додатку 2 до даного матеріалу (російською мовою).

З небанківських фінансових організацій, станом на 01.07.2018, ліцензії на надання послуг факторингу (за даними Держфінпослуг) мали 526 фінансових компаній. Однак фактично працює на ринку набагато менша кількість учасників. Так, членами асоціації «Укрфактор» є всього 26 компаній.

За 2017 рік факторинговими компаніями України було укладено понад 29 тис. договорів на суму 31,4 млрд. грн. За перше півріччя 2018 року - 14 тис. договорів на суму близько 14 млрд. грн. Як видно з Таблиці 3, представленої в Додатку 1 до даного матеріалу, в 2017 році спостерігалося істотне збільшення обсягу укладених за рік договорів (майже в 2 рази в порівнянні з 2015 та 2016 р.р.). Найбільшою популярністю факторинг користується у підприємств сфери обслуговування - договори з такими підприємствами склали 17,55% від загального обсягу договорів, укладених протягом  2017 року. На другому, третьому та четвертому місцях: сільське господарство, транспорт та будівництво.

Обсяг світового ринку факторингових послуг перевищує трильйон євро. При цьому майже 70% припадає на Європу - обсяг послуг факторингу в країнах Європи становить до 10% їх ВВП. Найбільші обсяги операцій виконують компанії Великобританії, Італії, США, Франції та Німеччини. У порівнянні з цими країнами, факторинг в Україні розвинений ще досить слабо.

Причин не надто активного розвитку вітчизняного факторингу декілька. По-перше, в порівнянні з класичним кредитуванням, цей продукт є досить трудомістким для Фактора в зв'язку з тим, що вимагає від нього організації процесу обліку і контролю дебіторської заборгованості по великій кількості контрагентів. У майбутньому, якщо популярність електронного документообігу у підприємств буде зростати, це може позитивно вплинути на розвиток факторингових послуг, так як дасть можливість використовувати сервіси електронного факторингу, де трудовитрати на організацію обліку можна знизити за рахунок автоматизації процесу внесення вихідних даних.

Крім того, спільною проблемою вітчизняного фінансового ринку є низька платіжна дисципліна боржників і недостатньо серйозний захист прав кредиторів. Це пов'язано з недосконалістю законодавства, судової системи і виконавчої служби. Для операцій факторингу ризики несвоєчасного погашення заборгованості ще сильніші, ніж для звичайного кредитування, так як в рамках договору з клієнтом-Постачальником, Фактор має справу не з одним позичальником, а з цілою низкою Дебіторів, по кожному з яких існує ризик затримки платежу. При цьому кількість інформації про дебіторів у Фактора, як правило, менше, ніж про позичальників при класичному кредитуванні, та й прямий контакт з ними до укладення договору факторингу не здійснюється, що також збільшує ризик. Тому всебічне посилення захисту прав кредиторів є однією з важливих умов, необхідних для активізації розвитку факторингу в Україні.