Центр економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”

UA RU EN
Чи є надія на розвиток кредитування бізнесу та відновлення іпотеки?

Уже декілька років поспіль точаться дискусії щодо запровадження дієвих заходів для активізації кредитування реального сектору економіки. Але за останні 3 роки суттєвих покращень в цьому напрямку не спостерігалось. Так, за даними НБУ, в 2017 році приріст кредитного портфелю склав 0,95%, за результатами 2018 року портфель збільшився на 4%, а за 2019 рік загальне просідання склало 13% (-115 млрд. грн.). При цьому зменшилися як кредити у валюті (на 12% за номіналом в доларах США, що склало -1,4 млрд. доларів), так і гривневі кредити (-8% або -37,5 млн. грн.). Зростання спостерігалось лише за кредитами в євро. У січні поточного року падіння продовжилося (-1,3 млрд. грн. від загального обсягу портфеля).

 

Якщо аналізувати  динаміку портфеля в розрізі розміру суб’єктів господарювання, активізація кредитування протягом 2019 року спостерігалась лише за сегментом мікропідприємництва (+15% за 2018 рік та +28 % за 2019 рік). Детальнішу інформацію про динаміку кредитного портфеля наведено в додатку до даного матеріалу.

 

Низька активність  кредитування юридичних осіб була пов’язана, переважно з тим, що ставки кредитування, які формуються з урахуванням вартості ресурсів та наявних ризиків (у тому числі, витрат на резервування) є надмірно високими для бізнесу. Крім того, активному розвитку кредитування заважає низька фінансова прозорість значної кількості компаній та недостатній рівень захисту кредиторів.

 

Варто зазначити , що протягом 2019 року відбулися деякі позитивні зміни в законодавстві. Зокрема,  у жовтні 2019 року набув чинності новий Кодекс про банкрутство, внаслідок чого спростилася процедура банкрутства позичальників, збільшилася відповідальність топ-менеджменту і власників, скоротився час на процедуру банкрутства. Ці зміни спрямовані на стимулювання кредитування.

 

Можливим стимулом для майбутнього розвитку кредитування стало також суттєве зниження облікової ставки НБУ протягом 2019 року (з 18% до 13,5%). На тлі зниження облікової ставки спостерігалась також стійка тенденція до зниження ставок за новими кредитами юридичних осіб (з 20,8% до 15,1% у гривні протягом 2019 року). Тенденція зниження ставок продовжилась і в 2020 році - з 31.01.2020  НБУ знизив облікову ставку до 11%, а з 13.03.2020 - до 10%. Відповідно, знизились і ставки за новими кредитами — на початок березня середньозважена ставка в національній валюті становила 10,4%.

 

Крім того, у 2020 році було запроваджену нову державну програму «Доступні кредити», що передбачає кредитування малого бізнесу під 5-7-9% річних у гривні на строк до  5 років за рахунок компенсації ставок з державного бюджету. Заявку на отримання кредиту можна подати безпосередньо з сайту програми https://5-7-9.gov.ua/. На 2020 рік Урядом було  передбачено у державному бюджеті 2 млрд. грн. на фінансування цієї програми, що дозволило б видати понад 50 тис кредитів та створити понад 90 тис. нових робочих місць. На наш погляд, ця ініціатива при належній реалізації та достатньому й регулярному фінансуванні може мати позитивний вплив на розвиток малого бізнесу. Але в зв`язку з необхідністю застосування заходів для попередження розповсюдження коронавірусу, реалізація цієї програми  поки що  відійшла на другий план: значна кількість підприємств  вимушена призупинити діяльність, а державі, можливо, доведеться переглянути бюджет.

 

На відміну від кредитування бізнесу, споживче кредитування фізичних осіб протягом останніх років розвивалось достатньо активно, хоча у 2019 році темпи зростання за всіма видами кредитів були нижчими, ніж у 2018 році. Особливо швидкими темпами зростав портфель кредитів на придбання товарів (+24% за 2018 рік та +15% за 2019 рік). Їхня питома вага в портфелі фізичних осіб станом на 01.02.2020 складала 75%.

 

НБУ навіть вважає що, банки недостатньо консервативно оцінюють ризики за незабезпеченими кредитами та, щоб не допустити накопичення системних ризиків, запроваджує підвищені вимоги до резервування беззаставних кредитів. Ці побоювання мають сенс, особливо при виникненні таких ситуацій як, зараз, коли запровадження карантину змусило багатьох роботодавців перевести працівників на часткову зайнятість та, відповідно – часткову оплату праці, що негативно вплине на рівень доходів населення.

 

Також досить швидко  розвивалось автокредитування (+26% за 2018 рік та +11% за 2019 рік). Але на даний час в зв`язку з карантином  банки призупинили активне кредитування та працюють в  напрямку розробки програм з реструктуризації кредитів на випадок, якщо карантин затягнеться, що суттєво знизить платоспроможність громадян.

 

Портфель іпотечного кредитування протягом 2018-2019 р.р зменшувався (за 2018 рік він скоротився на 8%, за 2019 рік – на 27%, що склало 11,8 млрд. грн. За січень 2020 зафіксоване зростання на 1 млрд. грн. Детальнішу інформацію наведено в додатку до даного матеріалу.

 

На початок 2020 року на іпотечному ринку працювало близько 10 банків, зокрема, на первинному ринку не більше 5 банків. Однак масового розповсюдження первинної іпотеки не відбувається в зв’язку з тим, що на первинному ринку житла існує низка невирішених проблем, що створюють ризики як для інвестора, так і для потенційного кредитора, зокрема:

  • низький рівень захисту прав інвесторів та непрозорість схем інвестування;
  • відсутність фінансової відповідальності забудовників за порушення умов угоди;
  • високі нормативні вимоги до банків та до рівня формування резервів під іпотечні кредити на первинному ринку.

 

Враховуючи ці проблеми та пов’язані з ними, розвиток цього напрямку кредитування гальмується. Для повноцінного відновлення іпотечного кредитування необхідно посилити прозорість первинного ринку нерухомості та знизити нормативні вимоги до банків.

Восени 2020 року, через рік після набуття чинності Кодексу про банкрутство, втратить чинність мораторій на стягнення заставної нерухомості за раніше наданими валютними кредитами, що дасть банкам можливість реалізувати нерухомість за проблемними кредитами та вивільнити кошти для нового кредитування.

 

Вдосконалення законодавства, що регулює інвестиції в нерухомість, може сприяти пожвавленню іпотеки. Але це можливо тільки за умови, що розповсюдження коронавірусу буде швидко зупинено та Україна повернеться до нормального режиму життя та праці без значних втрат в економіці.

Зараз однією з головних причин занепокоєння є невизначеність ситуації з ефективністю боротьби з вірусом та терміном  карантину, тому оптимістичні прогнози щодо розвитку кредитування як підприємств, так і фізичних осіб, робити поки що  завчасно.