Центр економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”

UA RU EN
НБУ занепокоєний неадекватною оцінкою фінансового стану позичальників-фізичних осіб

На даний час, лідером за темпами зростання кредитного портфелю є беззаставне споживче кредитування. За даними НБУ, темп приросту чистих кредитів фізичних осіб перевищує 35% в розрахунку на рік. Із початку 2017 року кількість виданих кредитів на балансі банків зросла на 18%, а середній розмір кредиту зріс більше, ніж на 60%. Три чверті з цих кредитів – кредити на поточні потреби.

Поки що обсяг кредитного портфелю фізичних осіб відносно невеликий (чиста вартість банківських кредитів фізичним особам становить лише 3,5% від ВВП). Боргове навантаження на населення також низьке. Воно становить лише 9,1% наявного річного доходу. Однак для деяких банків частка споживчих кредитів у портфелі вже є суттєвою та формує понад 50% процентних доходів.

На думку НБУ, на даний час роздрібне кредитування ще не створює системного ризику, але кредитний ризик та ризик дохідності вже накопичуються в окремих банках. Тому НБУ на постійній основі проводить опитування банків та аналізує статистику кредитних портфелів установ, що активно працюють в роздрібному кредитуванні. На базі цих досліджень регулятор у своєму  Звіті про фінансову стабільність зробив висновок, що підхід більшості фінансових установ до оцінювання кредитного ризику є занадто оптимістичним, та у кризових умовах це може привести до суттєвого погіршення якості портфеля на фоні недостатнього обсягу сформованих резервів. Тому було вирішено в наступних стрес-тестах приділити окрему увагу аналізу ефективності скорингових моделей банків для оцінки споживчих кредитів. При цьому, в процесі стрес-тестування планується використовувати припущення, що частка непрацюючих споживчих кредитів зросте принаймні на 20 відсоткових пунктів.

Так, в якості аргументу стосовно неадекватності моделей оцінки багатьох банків регулятором було наведено дані, що в останні п’ять років рівень міграції у непрацюючі кредити в середньому був удвічі вищий, ніж у попередні періоди. Така статистика, звичайно, наводить на певні роздуми. Але необхідно також врахувати й той фактор, що 3 роки з 5, які було враховано в аналізованому періоді, припали на кризу 2013-2015 р.р. Про це зауважує й сам регулятор. Тобто, ймовірніше за все, реальна поточна ситуація та рівень міграції за пост-кризові роки є більш оптимістичними, ніж відображає ця статистика.

За останні декілька років НБУ зробив уже багато кроків у напрямку вдосконалення розрахунку кредитних резервів. Мінімальні значення параметрів PD (вірогідності дефолту) та LGD (обсягу рівня втрат від дефолту) регулярно переглядаються Національним банком. При цьому встановлювати параметр PD нижче середини діапазону можуть тільки банки, що ведуть власну статистику відповідно до вимог регулятора. Банки  враховують при оцінці позичальників дані бюро кредитних історій та в подальшому також будуть зобов’язані використовувати інформацію з кредитного реєстру.

У 2018 році  банки України перейшли на визначення резервів за кредитами за принципом очікуваних збитків, що відповідає стандарту МСФЗ 9. З 2017 року НБУ проводить опитування серед банків про параметри визначення рівня резервів (PD, LGD, EL). За результатами опитування, проведеного у IV кварталі 2018 року, середні оцінки рівня збитків за кредитами, очікуваними протягом року (EL), становлять близько 2% (детальнішу статистику наведено в додатку до матеріалу). Оцінки вірогідності дефолту (PD) в середньому близькі до 10–15%. За оцінками різних банків, розкид значень параметрів поки що є суттєвим, але він уже менший, ніж за даними попередніх опитувань. Тобто, адекватність оцінки ризиків значною кількістю банків  поступово покращується. Це не виключає необхідності перевірки моделей окремих банків, але, на наш погляд, особливих підстав для занепокоєння стосовно масової неадекватності скорингових моделей установ поки що немає. 

Звісно, для збереження стабільності фінансової системи необхідно забезпечити адекватну оцінку банками ризиків кредитування. Але тут важливо правильно визначити «баланс» між можливими втратами від реалізації ризиків та зниженням ефективності роботи банків внаслідок недоотримання доходів. Як занадто ризикована кредитна політика, так і надмірна обережність можуть негативно вплинути на розвиток ринку споживчого кредитування.