Центр економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”

UA RU EN
Чи є життя без докапіталізації?

Діючі  на даний  час норми законодавства вимагають від банків поступового збільшення розміру статутного капіталу до 500 млн. грн. в термін до 11 липня 2024 року.

Станом на 01.12.2019, з 75 діючих банків статутний капітал понад 500 млн. грн. мав 31 банк: 4 з 5 держбанків, 14 з 20 банків другої групи (70%)таі 13 з 50 банків третьої групи (26%).

Капітал понад 300 млн. грн., але менш за 400 млн. грн. мають 11 банків: 3 банки 2 групи і 8 банків 3 групи. Капітал від 200 до 300 млн. грн.- 30 банків, з них 26 відносяться до третьої групи. Загальна сума докапіталізації до 300 млн. грн., що необхідна банкам третьої групи, становить 2 млрд. грн.

При цьому на території ЄС вимоги до мінімального капіталу складають 5 млн. євро (за курсом НБУ це близько 135 млн.грн.). Тобто існуючі вимоги до капіталу банків в Україні більш, ніж в 3 рази вище, ніж в ЄС.

З огляду на звернення багатьох банків, 16 листопада 2019 року до Верховної Ради було подано законопроект №2385 щодо зменшення мінімального розміру статутного капіталу для банків з 500 млн. грн. до 200 млн. грн. До розгляду цього законопроекту НБУ відстрочив вимоги щодо збільшення капіталу до 300 тис. грн. з 11.07.2020 до 01.01.02021 (постанова НБУ №130 від 07.11.2019).

Але, незважаючи на можливе зниження вимог до розміру статутного капіталу, вимоги до достатності капіталу для покриття ризиків будуть поступово збільшуватися. Так, починаючи з 2020 року, банки повинні не тільки виконувати нормативи достатності капіталу Н2 (не менше 10%) і Н3 (не менше 7%), а й зобов'язані забезпечувати наявність буфера консервації капіталу. Буфер консервації призначений для формування запасу капіталу на покриття збитків від діяльності банків в некризовий період. На першому етапі він становитиме 0,625%, а до 2023 року поступово зросте до 2,5%. Тобто, починаючи з 01.01.2020, з урахуванням вимог до формування буфера, значення показника достатності основного капіталу (Н3) банків має становити не менше 7,625%. При необхідності НБУ може ввести також вимоги до формування контрациклічного буфера. Його значення може варіюватися в залежності від стадії фінансового циклу: зростати  в періоди активного кредитування і накопичення боргів та зменшуватись в періоди рецесії. У найближчі роки не планується активація цього буфера, враховуючи низьке боргове навантаження на економіку країни і помірні темпи відновлення кредитування. Однак в подальшому він може досягати 2,5%.

З 2021 роки для банків, зниження стійкості яких може привести до системних ризиків, на додаток до нормативу достатності основного капіталу буде активований буфер системної важливості капіталу. Розмір буфера буде визначатися НБУ і варіюватися в залежності від ступеня важливості банку. Максимальний розмір становитиме 2%. У 2019 системно важливими були визнані 14 банків, в тому числі, 4 банки з приватним українським капіталом.

З 01.01.2022 р вводиться вимога до покриття капіталом операційного ризику Мінімальний розмір операційного ризику буде визначатися раз на рік, на підставі аудійованої звітності відповідно до методики, затвердженої Постановою НБУ №156 від 24.12.2019.

Крім вимог до виконання нормативів капіталізації, НБУ також щорічно здійснює оцінку стійкості банків, в процесі якої аналізується якість активів і проводиться стрес-тестування. За результатами цієї оцінки, можуть бути висунуті додаткові вимоги до нормативів капіталізації. Так, протягом 2019 року, стрес-тестування проходили 29 фінустанов, на які в цілому припадає понад 90% активів банківської системи. За результатами стрес-тестування, для 18 банків було визначено цільовий рівень достатності капіталу, що перевищує мінімальні вимоги. З них для 7 банків така потреба встановлена ​​тільки за негативним сценарієм.

З огляду на вищевикладене, навіть в разі прийняття законопроекту №2385, питання достатності капіталу швидше за все залишиться актуальним для багатьох банків, і в першу чергу-для невеликих банків третьої групи.

Одним з варіантів вирішення проблеми в цьому випадку може стати об'єднання малих банків. Злиття дозволить не тільки збільшити загальний розмір статутного капіталу, а й позитивно вплине на виконання нормативів «великі кредити в 1 руки» і «кредити пов'язаним особам в 1 руки». Ефект масштабу дозволить знизити адміністративні витрати, що позитивно вплине на фінансовий результат, а також покращиться загальне покриття мережею банкоматів і точок продажу.

При вдалому підборі фінустанови для злиття, можна отримати і додаткові переваги, наприклад: диверсифікація структури доходів; зниження галузевої концентрації; зменшення розривів ліквідності; зниження частки негативно класифікованих активів у кредитному портфелі; підвищення рівня покриття резервами проблемних активів тощо.

Ще одним з варіантів, який дозволить малим банкам вирішити проблему з капіталізацією, є введення обмеженої банківської ліцензії зі зниженими вимогами до капіталізації. У світовій практиці це досить поширений варіант.

 Наприклад, банківська система Польщі має наступну структуру: з 600 банківських установ 27 є філіями закордонних банків, 36- універсальними банками, а інші 550 установ - це кооперативні банки, що спеціалізуються переважно на роботі з малим та середнім бізнесом і мають невисокі вимоги до капіталу (від 1 млн. євро).

У Німеччині кооперативні банки також мають перевагу за кількістю. Основний напрямок їх діяльності - залучення коштів населення на банківські вклади і надання кредитів. Крім цього, є банки, що спеціалізуються на кредитуванні (в тому числі, на іпотечному), а також універсальні банки.

Для впровадження такого механізму в Україні треба внести зміни в закон України «Про банки і банківську діяльність» з метою поділу банків на базові (або спеціалізовані з обмежено ліцензією) і універсальні. У спеціалізованих банків будуть обмеження на деякі операції, але і вимоги до капіталізації, нормативів та звітності для них можна зробити більш лояльними.

Такий підхід дозволить зберегти на ринку сегмент невеликих банків. Як наслідок - збережеться прийнятна концентрація банківської системи,  не скоротяться робочі місця, а також буде більш активно розвиватися обслуговування МСБ- адже їм переважно займаються якраз невеликі банки.