Центр економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”

UA RU EN
Якими стануть державні банки за 5 років?

21  лютого 2018 року Уряд підтримав оновлений документ « Засади стратегічного реформування державного банківського сектору на період до 2022 року».

Основні напрямки роботи, які передбачає документ на наступні 5 років:

  • для підвищення ефективності управління, всі функції з управління та контролю буде консолідовано у Міністерстві фінансів;
  • планується поступовий вихід держави з капіталу банків;
  • буде розроблено та впроваджено нові підходи для роботи з непрацюючими кредитами;
  • для кожного з банків буде реалізовано окремі стратегії для відновлення їхньої діяльності як стабільних, прибуткових установ, що функціонують на комерційних засадах.

 

«Приватбанк»  має перетворитися на установу, сфокусовану на роздрібному сегменті зі значною часткою МСБ та незначною присутністю у корпоративному секторі. Основними компонентами стратегії є:

 

  • збереження позицій у роздрібному сегменті ринку на поточному рівні з особливим фокусуванням на платіжному бізнесі;
  • активізація роботи з МСБ;
  • розвиток корпоративного бізнесу;
  • зміцнення платформ  кредитного андерайтингу та  ІТ;
  • удосконалення системи управління ризиками;
  • оптимізація ціноутворення у розрізі активів та зобов’язань, а також цільова програма  зі скорочення витрат.

 

Наприкінці 2022 року «Приватбанк» планується продати міжнародному інвестору.

 

«Ощадбанк» повинен зберегти свою позицію універсального банку, підвищити ефективність роботи та підготуватися до часткової приватизації.

 

Ключові компоненти стратегії:

  • зберегти позиції лідера у корпоративному сегменті, але переорієнтуватись на клієнтів середнього бізнесу та вдосконалити кредитні процеси з метою підвищення ефективності;
  • поступово збільшувати присутність у сегменті МСБ, розробляючи продукти для конкретних сегментів;
  • зміцнити позиції у роздрібному кредитуванні та комісійних продуктах, підвищити їхню ефективність за рахунок переходу на електронні канали взаємодії;
  • оптимізувати мережу відділень;
  • розробити централізовану систему підтримки, покращити канали цифрового зв'язку, удосконалити інформаційну безпеку.

 

Планується продати 20% акцій банку міжнародній фінансовій установі у 2020 році, та ще 25% - реалізувати шляхом  первинного розміщення акцій у 2022 році.

 

«Укргазбанк» має стати провідним «еко-банком» в Україні та забезпечити до 30% від попиту на фінансування проектів у сфері енергоефективності.

 

Основні компоненти стратегії:

 

  • розвивати концепцію еко-банкінгу, зайняти провідну позицію у сфері фінансування проектів з енергоефективності до 2022 року;
  • зосередитись на кредитуванні конкретних галузей корпоративного сектору та МСБ: АПК, зелена енергетика, інфраструктура та транспорт;
  • у роздрібному сегменті збільшити маржинальність, в тому числі, за рахунок впровадження продуктів, спрямованих  на підвищення енергоефективності домогосподарств та використання ними альтернативних джерел енергії.

У  2018 році планується продати 20% акцій банку міжнародній фінансовій установі, а в кінці 2019 — повністю вивести з банку державний капітал шляхом продажу 75% акцій стратегічному інвестору.

Для «Укрексімбанку» було розглянуто 2 стратегії розвитку: скоригувати  нинішню модель діяльності, зосереджуючи більше зусиль на експортно-імпортних операціях, чи зберегти чинну модель та готуватися до продажу у 2021 році.

Відповідно до першої стратегії, «Укрексімбанк» збільшує свій кредитний портфель, фокусуючись на підтримці експортно-імпортних операцій, у тому числі на некредитних продуктах. Сума кредитів, які не орієнтовані на експорт, має бути зменшена; потрібно зосередити увагу на стратегічних сегментах, які неможливо гарантувати на ринкових умовах. У цьому випадку Банк розробить детальний план перетворень, який міститиме цілі за ключовими показниками ефективності на наступні п'ять років, а  також  план  з координації зусиль з нещодавно створеним Експортно-кредитним агентством. При цьому держава буде розглядати можливості для залучення у 2021 році міноритарних інвестицій (20%) від міжнародної фінансової установи.

У другому варіанті банк працює за чинною стратегією. Його основним завданням є досягнення стабільного рівня прибутковості. При реалізації цього варіанту подальшого розвитку, держава планує здійснити повний продаж акцій банку.

Загальними  рисами стратегії  розвитку для всіх 4 державних банків будуть:

  • забезпечення належного рівня капіталізації та покращення якості корпоративного управління;
  • створення стабільної операційної платформи та ІТ-інфраструктури;
  • зменшення частки державних ОВДП у балансах банків та рівня кредитування державних підприємств;
  • врегулювання питання проблемних активів.

Ключові планові показники державних банків у 2022 році наведено в Додатку до матеріалу.

 

Держава  планує  скоротити  частку  державних банків  в  активах  банківської системи з поточних 55% до 25% та нижче. Очікується, що реструктуризація банків державного сектору згенерує до 160 млрд. грн. доходу для держави у вигляді дивідендів, податків та надходжень від продажу акцій (не враховуючи надходження від реструктуризації проблемних кредитів).

 

На відміну від «Засад стратегічного реформування державного банківського сектору», затверджених у лютому 2016 року, оновлена версія документу є більш опрацьованою та включає конкретні значення показників державних банків, що планується досягнути за 5 наступних років. Крім того, в поточній версії документу відтерміновано приватизацію «Укргазбанку» до кінця 2019 року та передбачено, що провідним банком за проектами енергоефективності стане не «Ощадбанк», як було заплановано раніше, а «Укргазбанк».

 

За планом, до 2022  року  український  банківський  сектор  досягне  прибутку до оподаткування  на  рівні 38  млрд. грн. та рентабельності капіталу на рівні 18%.

 

Позитивними наслідками реструктуризації для розвитку економіки також мають стати:

 

  • зменшення відсоткових ставок кредитування у гривні на 7-12 в.п., що стане можливим завдяки нижчій вартості фінансування та покращення управління ризиками;
  • додаткові 440 млрд. грн. на фінансування корпоративного сегменту, з яких 160 млрд. грн. – для малого та середнього бізнесу;
  • додаткові 240 млрд. грн. на роздрібне кредитування для підтримки споживчих потреб українських домогосподарств.

 

Чи вдасться в повному обсязі реалізувати затверджену стратегію та досягти запланованих показників?  Це  буде залежати, в першу чергу, від якісної та скоординованої роботи всіх учасників процесу з метою вчасного та ефективного виконання поставлених завдань. Інакше всі плани так і залишаться на папері.