Центр економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”

UA RU EN
Чим небезпечні для банків нові вимоги до оцінки заставного майна

Наприкінці січня поточного року Національний банк ухвалив постанову №3 від 23.01.2018, якою було внесено зміни до Положення про визначення розміру кредитного ризику за активними  банківськими операціями (тобто, до Постанови №351 від 30.06.2016 року). Цим документом вноситься ряд уточнень та доповнень до процесу розрахунки резервів. Зокрема, уточнення стосуються критеріїв, яким повинні відповідати суб`єкти оціночної діяльності для можливості використання банком їх оцінок заставного майна при розрахунку кредитного ризику. Відтепер Банкам необхідно до 20 березня (коли вимоги набувають чинності) привести у відповідність до них свою роботу з оцінювачами.

На даний час банки нерідко несуть додаткові ризики, пов’язані з неадекватною оцінкою заставного майна. Тому сама ідея впровадження таких вимог, безперечно, є дуже доречною з погляду необхідності забезпечення належної якості оцінки. Але існує декілька нюансів роботи оціночних фірм, які варто врахувати при формулюванні критеріїв, щоб досягти максимального ефекту від їхнього впровадження.

Так, у поточній редакції Постанови №3 наведено вимоги до досвіду роботи оціночної фірми: «досвід  практичної  діяльності суб’єкта оціночної діяльності на ринку України з оцінки майна не менше ніж п’ять років, з яких не менше, ніж три роки, - за напрямами оцінки майна визначених видів забезпечення». 

Але, враховуючи суттєву ротацію кадрів в оціночних фірмах, значний період роботи компанії на ринку не гарантує наявності відповідного досвіду роботи у співробітників, які працюють у них на даний момент, тобто, ця вимога не гарантує належної якості оцінки. Крім того, вона може сприяти монополізації ринку оцінки окремими компаніями, що призведе до підвищення цін на оцінку та збільшення термінів її виконання. Тому, на нашу думку, більш ефективним та прийнятним було б застосовувати вимоги щодо досвіду роботи не до оціночної фірми, а безпосередньо до оцінювача, який виконує оцінку заставного майна.

Виникають питання і до інших пунктів вимог. Так, потребує додаткових роз’яснень порядок  отримання банками інформації від НБУ та Фонду Держмайна стосовно порушень оцінювачами правил оцінки майна (у публічному доступі така інформація відсутня).

Також є певна невизначеність щодо можливих термінів використання для розрахунку резервів результатів звітів з оцінки майна, виконаних до 20.03.2018 р. У випадку, якщо виконавці цих звітів не відповідатимуть новим вимогам, потрібно буде негайно замовляти новий звіт з оцінки  чи можна використовувати наявний звіт до закінчення терміну його дії?

Ситуація, що склалася, викликає занепокоєння й у Всеукраїнської Асоціації Фахівців Оцінки, яка  звернулася до Національного банку України із відкритим листом-клопотанням.

Часу до набуття цими вимогами чинності залишається зовсім небагато. Тому, щоб не допустити ускладнення процесу розрахунку резервів, на нашу думку, банкам є сенс уже зараз звернутися до регулятора з власними пропозиціями щодо вдосконалення Постанови №3 від 23.01.2018.